Туристично-рекреаційні можливості м.Старокостянтинова та його округи....

Оценка пользователей: / 2
ПлохоОтлично 

26 вересня 2014 року в історико-культурному центрі-музеї Старий Костянтинів відбувся круглий стіл на тему "Туристично-рекреаційні можливості м.Старокостянтинова та його округи, як центру туризму Південно-Східної Волині". На засіданні круглого столу виступили: заступник голови Хмельницької ОДА Кальніченко Володимир Ілліч, заступник міського голови Черновський Сергій Григорович та завідувач відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини виконавчого комітету міської ради Муляр Василь Ігорович. Театралізовану інтерпретацію історичних фактів "Легенди шляхетських палаців: дорогоцінні перлини розірваного намиста (Великий Жванчик, Новоселиця, Слобідка Шелехівського)" продемонстрували студенти Хмельницького кооперативного торгівельно-економічного інституту. По завершенні запрошені круглого столу скоштували смачну фірмову страву замку князів Острозьких "Гостини від Максима".

(уривок виступу заступника міського голови Черновського Сергія Григоровича)

Dim lights Embed Embed this video on your site

 

 

 

 

Доповідь завідувача відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Муляра Василя Ігоровича.

 Доброго дня, шановні гості!

 У переддень відзначення міжнародного Дня туризму ми зібралися обговорити важливу тему: «Туристично – рекреаційні можливості м. Старокостянтинова та його округи, як центру туризму Південно-Східної Волині».  

Туризм – найбільш доступна і раціональна форма активного відпочинку, фізичної культури і спорту. Зміна звичайного, повсякденного оточення дає людині можливість отримати заряд бадьорості і здоров’я.

Як вважав французький письменник Анатоль Франс, подорожі вчать більше, чим що б це не було. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж 10 років життя вдома.

Одним із найбільш перспективних регіонів в плані рекреаційних можливостей та історичного туризму є Південно-Східна Волинь. Саме тут  досить сильно відчувається вплив різних національностей: українців, поляків, литовців, євреїв та росіян на історію, культуру, мистецтво та архітектуру краю.

Знайомство з цим мальовничим краєм бажано розпочати з відвідування самого міста Старокостянтинова, яке  має багату і давню історію.

Його краєвиди в міжріччі  Случі та Ікопоті  і сьогодні привертають увагу туристів. Тут знаходиться давньоруське городище ХП – ХШ століть – Кобудь.  На території міста Старокостянтинова розташовані пам’ятки  національного значення – Замок князів Острозьких (16ст.), Оборонна вежа з Домініканським костелом (16ст.), костел Іоанна Хрестителя (18ст.); місцевого значення: Млин (1905р), Постоялий двір,  будівля Краєзнавчого музею, Міська гімназія по вул. Пушкіна (1905р.), адміністративна будівля Сільгоспуправління, старовинне єврейське кладовище (кіркут), Гарнізонний Будинок офіцерів (1939р.); Сакральна (церковна) архітектура:  Свято – Троїцька церква (ХVІст.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1708р.), Андріївська церква (ХІХ ст.)

Південно-Східна Волинь, зокрема Старокостянтинівський, Красилівський, Старосинявський райони, з їх сприятли­вими природно-кліматичними умовами, пам'ятними місцями та історичними об'єктами мають значні можливості для організації ціка­вого і змістовного відпочинку. Розвиток туризму в регіоні на сучасних ринкових засадах може сприяти структурній перебудові його економіки і стати важливим факто­ром надходжень у державний бюджет, активно впливатиме на ком­плексний розвиток продуктивних сил регіону (будівництво і ре­монт доріг, поновлення засобів транспорту і удосконалення зв'яз­ку, реконструкцію підприємств харчування, комунально-побутового обслуговування, торгівельної мережі). Туризм сприятиме відроджен­ню народних традицій і збереженню забутих ремесел тощо. Орган­ізація служби туристичного сервісу та виробництво сувенірних ви­робів у певній мірі забезпечать зайнятість місцевого населення в обслуговуючих туризм галузях.

Швидкому розвитку туризму в даному регіоні у значній мірі перешкод­жає: відсутність сучасної матеріально-технічної бази для прийому і обслуговування туристів; недостатній благоустрій існуючих транспор­тних комунікацій; занедбаний стан багатьох історичних пам'ятників і архітектурних об'єктів тощо. Проте, рівень промислового розвитку регіону дозволяє забезпечити прискорений розвиток туристичної індустрії, але тільки при необхідній фінансовій підтримці. Тому місцеві адміністрації повинні стимулювати вкладання коштів у тури­стичну індустрію, створюючи сприятливі умови для діяльності підприємств і організацій, ділових людей.

В умовах регульованих ринкових відносин підтримка підприємництва повинна сприяти розвитку мережі малих фірм, організацій і підприємств, які здатні активізувати структурну перебудову індустрії туризму в регіоні. Введення категорії малих фірм і підприємств у структуру туристичної галузі обумовлюється необхідністю як ефективного використання природно-рекреаційних ресурсів і туристських об'єктів, так і необхідністю вивчення туристичного ринку, швидкого реагування на його потреби. В сучасних умовах туристичні фірми і організації вимушені покращувати економічні показники і якість у наданні послуг, організації дозвілля і відпочинку туристів. В ринкових відносинах створюються умови для формування в туристичних структурах або паралельно з ними інфраструктурних одиниць, які на місцевому рівні (використовуючи близькість до споживача і можливості швидкого реагування на потреби туристичного ринку) зможуть компенсувати неохоплені в індустрії туризму сфери виробництва й види послуг ( або замінити малоефективні). Із часом вони повинні сформуватися в самостійну інфраструктурну ланку туристичного бізнесу, яка буде охоплювати сферу послуг, виробництво окремих видів харчування і товарів, займати певне місце в будівництві, транспортному обслуговуванні тощо.

Для організації вивчення туристичного ринку Південно-Східної Волині доцільно: за­лучати досвідчених фахівців-експертів з туристичних організацій і фірм; розробити рекомендації з ефективного використання рекреац­ійних ресурсів; здійснити оцінку можливостей розвитку туристської індустрії регіону з точки зору міжнародних стандартів.

Характерною проблемою для внутрішніх регіонів виглядає вклю­чення значної кількості історичних пам'яток у сферу туризму. Досвід використання історичних пам'яток у внутрішніх регіонах виявляє три напрями: перший - включення їх до складу державних історико-культурних заповідників та музеїв; другий - їх функціонування при зак­ладах відпочинку й туризму (турбази, готелі, кемпінги); третій - організація у структурах історичних пам'яток різнома­нітних музейних та виставкових експозицій, концертних залів, торгівельних крамниць тощо.

Візитною карткою Старокостянтинова є замок князів Острозьких, який з кожним роком відвідують все більше туристів наприклад, у 2013р. замок відвідало 3 тис. туристів,  а у 2014р. – майже 4 тис. На його базі рішенням сесії міської ради було створено історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів», який відповідає за стан пам’яток та їх популяризацію, залучає громадськість до активних соціокультурних процесів (в тому числі й розвитку туристичної індустрії).  

Пріоритетним напрямком діяльності в межах історичних ареалів є збереження традиційного характеру середовища, збереження містоформуючої ролі архітектурної спадщини. Це визначає спрямування подальшого містобудівного і соціально-економічного розвитку відповідних населених місць.

На даний час виконавчим  комітетом міської ради розроблено історико-архітектурний опорний план м. Старокостянтинова, який має конкретизувати загальний охоронний статус історичного ареалу, а також підписано угоду про виготовлення наукової документації  (Детального плану територій історичного ареалу).

Південно-Східна Волинь має території,  де можна побудувати бази відпочинку, туристські осередки, кемпінги, та інше.

На першому етапі доцільно організувати  туристичні бази, у місті Старокостянтинові, а  Самчики та Антоніни можна використовувати для короткочасних зупинок ту­ристів.

Вагомим аргументом популяризації туризму на цій території повинна стати реклама (випуск плакатів, буклетів, рекламних про­спектів, туристичної атрибутики, відеопродукції, сувенірів, виробів народно-декоративного мистецтва місцевих майстрів тощо).

Планом розвитку туристичної індустрії регіону слід передбачити розробку тематичних маршрутів з використанням пам'яток матері­альної, духовної культури та природних ландшафтів. Такі маршрути повинні охоплювати, як всю територію краю, так і його історич­не минуле. Для освітньої практики доцільно розробити спеціальні тематичні пізнавально-навчальні екскурсії, на­приклад для учнів і студентів.

Для розвитку туризму у нашому регіоні перспективни­ми слід вважати:

- кільцевий маршрут  «Місцями козацької слави»: Старокостянтинів - Пилява – Остропіль - Старокостянтинів, який ознайомить з пам'ятками визвольних зма­гань українського народу під проводом Богдана Хмельницького;

- кільцевий маршрут  «Місця історичних битв»: Старокостянтинів - Росолівці – Зеленці – Губин- Ілляшівка- Старокостянтинів, який ознайомить з пам'ятками визвольних зма­гань українського народу;

- лінійний маршрут: Старокостянтинів – Самчики – Губин - Остропіль, який включає пам'ятки археології, історії, культури, природи;

- кільцевий маршрут: Старокостянтинів-- Хмельницький --  Меджибіж -- Пилява  – Ілляшівка –  Старокостянтинів, який включає пам'ятки архітектури, зокрема сакраль­ної, ансамблі палацо-паркові та садово-паркового мистецтва;

- кільцевий маршрут: Старокостянтинів – Антоніни –Ізяслав – Городище – Гриців – Білецьке – Старокостянтинів, палацо – паркового мистецтва, давньоруські городища;

 

 

Розвиток туристичної інфраструктури повинен стати одним із пріоритетних напрямків для регіону. Така місцева політика надасть можливість зберегти унікальну культурну та історичну спадщину, підтримувати її на належному рівні, а також забезпечить постійні фінансові надходження в місцевий бюджет. Аналіз вітчизняного та закордонного досвіду свідчить про те, що основні передумови збереження замкових комплексів можуть бути створені лише внаслідок комплексного вирішення проблематики сучасного використання пам’яток. Від вирішення цього питання, визначення ролі й місця пам’яток в нашому житті залежить подальше існування та збереження архітектурного надбання, його популяризація.

З 2013р. наше місто приймає участь у проекті «Шлях Гедиміновичів», метою якого є створення міжнародного туристичного продукту об’єднаного темою культурно-історичної спадщини Великого Князівства Литовського.

З вересня поточного року  місто приймає участь у спільному проекті Ради Європи і Європейської комісії «Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадянами» (проект COMUS), головна цінність якого полягає у сприйнятті культурної спадщини як соціально-економічного чинника. Тобто, необхідно не просто зберігати та реставрувати наявну культурну спадщину, а й заохочувати та сприяти її реабілітації з метою перепрофілювання і забезпечення нових можливостей для місцевого населення. Знання та дбайливе ставлення до урбаністичної спадщини може стати потужною рушійною силою самовизначення і позитивного розвитку громади.

Отже, насамперед, необхідно розробити стратегічні орієнтири подальшого розвитку міста Старокостянтинова, як об’єкту основного перспективного центру туризму на теренах Південно-Східної Волині.

 

 

 

 

Ухвала засідання круглого столу на тему:

«Туристично-рекреаційні можливості

м. Старокостянтинова та його округи,

як центру туризму південно-східної Волині»

26 вересня 2014 року.

           Учасники круглого столу, проаналізувавши туристично-рекреаційні можливості м. Старокостянтинова та його округи на сучасному етапі вирішили:

 Рекомендувати:

 1.Старокостянтинівськім міській та районній радам :

 - залучити фахівців для розроблення стратегії  подальшого розвитку туризму у місті Старокостянтинові та районі з метою ефективного використання рекреац­ійних ресурсів та культурної спадщини;  

- створити офіційний сайт центру південно-східної Волині, на якому буде розміщена інформація про туристичний потенціал міста та району;

- створити умови для майстрів декоративно-прикладного мистецтва з метою виготовлення та  поширення сувенірної продукції з символікою міста та району (проведення виставок, майстер-класів, тощо…)

 

2. Туристичним агенціям використовувати запропоновані розроблені маршрути для туристів з метою  їх ознайомлення з історією південно-східної Волині.