Дозвіл на передачу в період воєнного стану мисливської та спортивної гладкоствольної зброї з метою сприяння обороні України (законопроєкт № 14273)

Передбачається, що в період дії в Україні правового режиму воєнного стану дозволяється передача з метою сприяння обороні України мисливської та спортивної гладкоствольної вогнепальної зброї, а також боєприпасів до неї  особам, які проходять службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Службі безпеки України, Національній поліції, Державній прикордонній службі України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також в інших військових формуваннях сектору безпеки і оборони України (далі — особи, які проходять службу у військових формуваннях сектору безпеки і оборони України), виключно для забезпечення заходів із національної безпеки і оборони та/або відсічі і стримування збройної агресії проти України.

Передбачається, що передача зброї здійснюється за наявності:

- письмової згоди командира не нижче командира батальйону, з обов’язковим зазначенням номенклатури, серійних номерів та кількості зброї, а також боєприпасів, дозволених до передачі;

- документів, що підтверджують право власності і законність походження кожної одиниці зброї та боєприпасів;

- у разі ввезення зброї з-за кордону — митних документів.

Особливу увагу варто звернути на те, що не вимагається в отримувача дозвіл на носіння, зберігання та використання зброї.

Передбачається також, що після припинення або скасування правового режиму воєнного стану особа, якій було передано зброю відповідно до цієї статті і яка зареєстрована в Єдиному реєстрі зброї її власником, протягом 90 календарних днів зобов’язана вчинити одну з таких дій (із внесенням відповідної інформації до Єдиного реєстру зброї):

-  передати за актом приймання-передачі зброю у власність підрозділу військового формування, у якому проходить службу (на підставі відповідного наказу командира підрозділу);

-   повернути зброю за актом приймання-передачі донору, який її передав (за письмовою згодою командира підрозділу);

-   отримати в установленому порядку дозвіл на носіння, зберігання та використання зброї відповідного типу та переоформити право власності на зброю.

Враховуючи значну кількість гладкоствольної мисливської та спортивної зброї у власників, а також значну участь волонтерів у забезпеченні підрозділів саме гладкоствольною мисливською зброєю та набоями до неї, необхідними для збиття дронів, така система дозволить значно спростити механізм передачі та оформлення зброї, а також захистить власників (донорів), які передають зброю до Збройних Сил України або інших підрозділів у випадках її нецільового використання або вчинення кримінальних правопорушень з використанням такої зброї.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати відповідно до рекомендацій профільних ЦОВВ

Забезпечення права військовослужбовців на грошову винагороду під час дії воєнного стану (законопроєкт № 14255)

Законодавець звужує  формальні підстави для відмови у виплаті військовослужбовцям винагороди (у зв'язку з порушенням порядку передачі документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях із забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або формальних недоліків у документальному підтвердженні його участі в таких заходах).

Передумовою створення законопроєкту стала судова практика, а саме: правові позиції Верховного Суду України від 16 січня 2025 року у справі № 360/956/23, у якій зазначено, що держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат. Також відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані документи не повністю відповідають вимогам законодавства через формальні недоліки в документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Враховуючи вищевикладене, а також те, що зазначені додаткові види грошового забезпечення, які виплачуються згідно з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, отримують саме ті військові, які ризикуючи своїм життям під час дії воєнного стану, на підставі правових позицій Верховного Суду України необхідно уточнити положення законодавства щодо забезпечення нарахування та виплати військовослужбовцям грошової винагороди.

У разі ухвалення законопроєкту  зменшиться формалізм при реалізації прав на додаткові грошові винагороди за безпосередньої участі військовослужбовців у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та підвищиться рівень соціальних гарантій військовослужбовців.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Удосконалення деяких правових засад діяльності Національної гвардії України (законопроєкт № 14287)

Запропоновані зміни спрямовані на усунення правової прогалини в законодавстві, що регулює діяльність Національної гвардії України (НГУ).

У ч. 2  ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому виникає потреба саме в законодавчому унормуванні цивільно-військового співробітництва (діяльності військових сил, спрямованої на взаємодію із цивільним середовищем для створення умов, сприятливих для виконання завдань військ і забезпечення потреб цивільного населення, особливо в зонах бойових дій), яка вже виконується військовослужбовцями Національної гвардії України, але, на жаль, поки ще не передбачена в Законі України «Про Національну гвардію України».

Тому проєкт пропонує унормувати функцію та обов’язок Національної гвардії України  участі в заходах з питань цивільно-військового співробітництва, шляхом внесення відповідних змін до статей 2 та 12 Закону України «Про Національну гвардію України».

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Посилення захисту прав малолітніх і неповнолітніх осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (№ 14248 від 26.11.2025)

Проєктом закону передбачається внесення змін щодо отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військового (за відсутності особистого розпорядження) малолітнім та неповнолітнім членам родини.

Зокрема, якщо законним представником малолітньої або неповнолітньої особи є адміністрація закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника, відповідна заява на отримання ОГД не подається. У цьому разі одноразова грошова допомога виплачується такій особі в повному обсязі. Водночас не визначено, як відповідна комісія буде визначати таку категорію осіб і «автоматично» призначати ОГД.

Також передбачається, що малолітнім або неповнолітнім особам виплата ОГД буде здійснюватися в два  50% частки виплачується в загальному порядку, а інші 50% відсотків —  після досягнення 21-річного віку з урахуванням встановленого індексу інфляції за період від призначення до здійснення виплати.

Передбачені випадки дострокової виплати (до 21-річного віку) ОГД у разі:

1) якщо така особа хвора на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;

2) встановлення такій особі інвалідності;

3) надання такій особі повної цивільної дієздатності;

4) тяжкої хвороби чи інвалідності матері (батька) або усиновлювача такої особи.

Після  16-річного віку виплата ОГД може здійснюватися:

1) для оплати навчання в закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності;

2) для оплати найму (оренди) чи купівлі житла;

3) у разі укладення договору іпотеки, договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або договору про участь у фонді фінансування будівництва.

Законопроєкт спрямований на захист неповнолітніх дітей та обмеження зловживань з боку законних представників.

Проте законопроєкт не визначає конкретні механізми контролю за використанням коштів, їх зберіганням, індексації,  тому без чітко визначеної процедури «контроль» поки що декларативний.

Крім того, блокування 50% частки ОГД до 16 (21) віку обмежуватиме право власності дитини та може нашкодити тим, хто реально потребує коштів раніше.

Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт потребує доопрацювання. Пропонуємо розглянути варіанти передбачити блокування частки ОГД  лише для вразливої категорії дітей, наприклад, із сімей, що перебувають на обліку в службі у справах дітей та сім’ї. Або ж запровадити механізм блокування вказаних коштів ОГД за зверненнями представників соціальних служб, місцевих органів влади чи інших членів родини.

Зміна умов укладення контракту про проходження військової служби та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (№ 14283 від 08.12.2025)

Під час особливого періоду для військовослужбовців, строк контракту з якими закінчився, за їхнім бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Законопроєкт уточнює, що строки військової служби за контрактом в особливий період (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):

• для осіб рядового складу — 3 роки;
• для осіб сержантського і старшинського складу — від 3 до 5 років;
• для курсантів — час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;
• для військовослужбовців, які закінчили заклади передвищої військової освіти, ВВНЗ, військові навчальні підрозділи ЗВО та здобули рівень військової освіти за програмою підготовки осіб сержантського і старшинського складу — 5 років;
• для осіб офіцерського складу із числа військовослужбовців, які закінчили ВВНЗ або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки осіб офіцерського складу льотного складу авіації — 10 років, а за іншими спеціальностями — 5 років; 
• для громадян, яким первинне військове звання присвоєно після курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу — від 2 до 5 років.

Під час особливого періоду строк  військової служби за першим контрактом встановлюється від 1 до 5 років для тих:

• які проходять кадрову військову службу;
• які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
• які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; 
• які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
• які  прийняті на військову службу за контрактом.

Для наступних контрактів строк військової служби для цих категорій військовослужбовців під час особливого періоду  за їхнім бажанням може бути продовжено від 1 до 10 років. Такі військовослужбовці зможуть переукладати контракти, строк дії яких завершився, а також  строк дії яких не закінчився, зокрема контракти, які були укладені на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію,  або якщо дію контракту було продовжено понад встановлені строки під час дії воєнного стану.  Контракти не можуть бути укладені на строк більше, ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Випускники закладів передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів та особи сержантського, старшинського або офіцерського складу, які після закінчення ВВНЗ або військового навчального підрозділу не вислужили п’ять років (десять років для льотного складу) також зможуть переукласти контракт під час дії особливого періоду, але менше ніж на строк, що залишився до закінчення строку дії контракту про проходження військової служби після закінчення навчання. 

Поміж тим законопроєкт передбачає, що для військовозобов'язаних, які під час особливого періоду проходили військову службу за новим контрактом строком від 2 років, гарантуватиметься право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби. 

Недоліки:

• суттєве навантаження на державний бюджет, зокрема через вже наявні норми соціального захисту (що не працюють на практиці) для військовослужбовців, такі як: сертифікати на авто, одноразові грошові винагороди військовослужбовцям після укладення контракту тощо, тобто є ризик декларативної державної підтримки. 

Техніко-юридичні недоліки: 

• текст проєкту містить низку нечітких положень та характеризується правовою невизначеністю, зокрема, застосування запропонованих положень стає неможливим до завершення дії воєнного стану в Україні; 
• проєкт не містить жодної норми щодо вирішення наявних проблем реалізації соціального забезпечення військовослужбовців: сертифікати на авто, одноразові грошові винагороди військовослужбовцям після укладення ними контракту про проходження військової служби. 

 Висновок ГО “Юридична сотня”: потребує доопрацювання.