Постановою № 285 від 04.03.2026 Кабмін затвердив порядок виплати матеріальної допомоги звільненим із строкової військової служби.

 

Виплату здійснює Пенсійний фонд України за рахунок державного бюджету протягом одного місяця після звільнення зі служби та взяття на військовий облік за місцем проживання. 

 

Розмір допомоги залежить від того, чи працювала людина до призову:

 

• якщо працювала — виплачується середня заробітна плата на момент звільнення перед призовом, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

• якщо не працювала — прожитковий мінімум для працездатних осіб.

 

ТЦК та СП протягом 10 днів після взяття на облік подають до Пенсійного фонду подання про виплату допомоги.

 

Використання бюджетних коштів контролюється відповідно до законодавства, а військові відомства надають Мінсоцполітики інформацію про кількість строковиків, які звільняються.

 

Джерело: Постанова КМУ № 285 від 04.03.2026.

Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, або за роботу в спеціальних умовах.

 

Так, відтепер разову грошову допомогу до Дня Незалежності України особи, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), житлові субсидії або пільги на оплату житлово-комунальних послуг (за винятком тих, які проходять службу (військову службу) та отримують грошове забезпечення), отримуватимуть разом із пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням, субсидією, пільгою на оплату житлово-комунальних послуг) загальною сумою.

 

Джерело: Постанова КМУ від 04 березня 2026 р. № 283.

 

 

 

Постановою  Кабінету Міністрів України від  25 лютого 2026 р. № 259 встановлено порядок надання та оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей 7–18 років, а саме:

 

- які потребують особливої соціальної уваги та підтримки (діти-сироти, діти з малозабезпечених сімей, діти, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, тощо);

- військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії; 

- осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій; 

- поліцейських; 

- внутрішньо переміщених осіб;

- осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, із числа ветеранів війни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

- загиблих (померлих), зниклих безвісти Захисників та Захисниць України.

 

Послуги з оздоровлення та відпочинку дітей надають заклади оздоровлення та відпочинку, розташовані в західних регіонах України на території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей, включені до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей та відповідають визначеним критеріям (наявність навчальної бази, захисних споруд, безбар’єрності, цілорічне функціонування тощо) і які уклали договір з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.

 

Ознайомитися з переліком закладів можна на сайті: https://e-ozdorovlennya.ioc.gov.ua/mop.

 

Для підтвердження можливості отримання послуг з оздоровлення та відпочинку один з батьків дитини (особа, яка їх замінює) подає структурному підрозділу органу місцевого самоврядування, за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) або фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщеної особи) копії:

 

• свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини; 

• документа, що підтверджує призначення законним представником дитини (у разі подання документів особою, яка замінює батьків); 

• підтвердження статусу батьків (осіб, які їх замінюють) або статусу дитини (військовий квиток, посвідчення УБД, довідка про фактичне проживання дитини, пенсійне посвідчення тощо).

 

Відтак один із батьків дитини (особа, яка їх замінює): 

 

• обирає один із закладів оздоровлення та відпочинку, з яким Фонд уклав договір; 

• електронною поштою звертається до керівника закладу для підтвердження можливості оздоровлення та відпочинку і строку перебування дитини в такому закладі.

 

Послуги в закладах оздоровлення та відпочинку надаються дитині один раз на рік за умови, що в поточному році їй не надавалася путівка до державного підприємства “Міжнародний дитячий центр “Артек” за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також не надавалися послуги з оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів, передбачених за іншими бюджетними програмами.

 

Джерело: Постанова КМУ  від 25 лютого 2026 р. № 259

 

 

25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 182-р схвалив Дорожню карту реформування системи протезування та затвердив план заходів з її реалізації на 2026 рік. 

 

Необхідність ухвалення дорожньої карти зумовлена проблемами у сфері протезування. Серед них відсутність безперервного супроводу пацієнта від моменту ампутації до повного відновлення функцій, концентрація послуг у кількох регіонах, дефіцит кваліфікованих протезистів, відсутність уніфікованих рекомендацій щодо підбору протезів, недосконалий механізм зворотного зв’язку та контролю якості. Також — надмірна бюрократія, складність процедур забезпечення протезами, відсутність координатора випадку, обмежена поінформованість населення та непрозорість механізмів ціноутворення.

 

Метою дорожньої карти є вдосконалення системи протезування як частини реабілітації, забезпечення доступності, якості та безперервності послуг, а також узгодженості дій між усіма залученими суб’єктами. 

 

Для досягнення цієї мети визначено чотири стратегічні цілі:

 

1) удосконалення маршруту людини з ампутацією та підвищення якості протезування;

2) цифровізація процесів забезпечення допоміжними засобами реабілітації, зокрема протезування, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби;

3) професійний розвиток та кадрове забезпечення фахівців;

4) формування нової моделі ціноутворення.

 

 

• Інтеграція протезування в реабілітаційний процес через визначення мультидисциплінарної реабілітаційної команди (до якої обов’язково мають входити протезист-ортезист, соціальний працівник та фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб) єдиним суб’єктом ухвалення рішення щодо потреби в протезуванні;

• встановлення чітких вимог до надавачів послуг з протезування: 

o визначення критеріїв допуску надавачів послуг та порядку контролю їх діяльності; 

o з 1 січня 2029 року — обов’язкова відповідність кваліфікації протезиста-ортезиста професійному стандарту;

• підвищення якості протезування та навчання користуванню протезом:

o зобов’язання надавача послуг спільно з реабілітаційною командою забезпечити навчання безпечному користуванню протезом із фото- та відеофіксацією; 

o оцінка якості протезування за уніфікованими критеріями з урахуванням її результатів при оплаті;

o визначення органу контролю якості та порядку розгляду скарг і відповідальності;

• сприяння поверненню до повноцінного життя: 

o супровід після протезування та повернення в громаду (зокрема адаптація і працевлаштування);

o механізм повернення та повторного використання основних комплектувальних виробів до протезів.

 

 

Основним завданням є вдосконалення цифрових інструментів забезпечення допоміжними засобами реабілітації (зокрема протезами), їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації за самостійно придбані засоби.

 

Для цього передбачається:

 

• приведення переліку допоміжних засобів і комплектувальних виробів у відповідність до національного стандарту ДСТУ EN ISO 9999:2024;

• створення електронної публічної послуги із забезпечення засобами реабілітації та виплати компенсації, а також впровадження електронного каталогу таких засобів на базі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

• визначення нормативних та організаційних засад обміну даними між електронною системою охорони здоров’я та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери;

• створення технічних умов для роботи електронного каталогу та електронної системи охорони здоров’я як єдиного джерела внесення інформації про призначення допоміжних засобів з автоматичною передачею даних до соціальної системи.

 

 

Основним завданням є підвищення рівня підготовки фахівців у сфері протезування.

 

Для цього передбачається:

 

• оновлення магістерської програми “Протезування-ортезування” через регулярні супервізійні практики та впровадження дуальної форми навчання для магістрів;

• формування банку тестових завдань іспиту “КРОК 2” та визначення умов проведення практичного (клінічного) іспиту як складових єдиного державного кваліфікаційного іспиту;

• збільшення обсягу державного замовлення на підготовку фахівців у сфері протезування.

 

 

• Рамкові угоди з виробниками комплектувальних виробів;

• єдиний порядок формування вартості протезів із визначенням усіх складових ціни;

• перехід до уніфікованого та недискримінаційного механізму ціноутворення;

• регулярне оновлення переліку виробів, що фінансуються за кошти державного бюджету;

• обов’язкове маркування та облік комплектувальних елементів із використанням серійних номерів;

• підтримка вітчизняного виробництва та впровадження інноваційних технологій у сфері протезування.

 

Розпорядженням встановлено обов’язок для відповідальних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади забезпечити виконання плану заходів і подавати щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, інформацію про стан його реалізації до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності. 

 

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності здійснюватиме узагальнення отриманої інформації та щокварталу до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, інформуватиме Кабінет Міністрів України про результати виконання дорожньої карти, а за потреби ініціюватиме внесення змін до плану заходів.

 

Джерело: Розпорядження КМУ від 25 лютого 2026 р. № 182-р

 

 

 

 

До Постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704  “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” уносяться зміни щодо виплати додаткового виду грошового забезпечення. Відтепер для підрозділів  НГУ, у разі  їх залучення до виконання завдань з охорони  державного кордону, застосовується виплата винагороди  за бойове  чергування  (бойову  службу) у розмірі до 20 відсотків на місяць від посадового окладу за 13 тарифним розрядом. 

 

Джерело: ПКМУ від 25.02.2026 № 245.