Новини
День Героїв
- Деталі
23 травня 2016 року в малій залі 42 гарнізонного будинку офіцерів відбувся літературно-музичний захід, присвячений Дню Героїв. Захід провела дружина Героя України, Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука, заступник міського голови Тетяна Бондарчук.
У формі живого спілкування з аудиторією обговорювались питання «Що означає поняття «Герой України» та «Кого можна назвати сучасними Героями України». Усі зійшлись на думці, що Героями України початку ХХІ століття стали Герої Небесної Сотні та Захисники України - борці з російсько-терористичною агресією на сході держави.
У заході взяли активну участь рідні загиблих учасників АТО. Волонтер, письменниця, голова ГО "Творча сотня "Рух до перемоги" Оксана Радушинська та вчитель Старокостянтинівської гімназії ім. Героя України Сергія Бондарчука, голова місцевого осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» Лідія Ярохно виконали патріотичні поезії, присвячені сучасним українським Воїнам Героям.
У концертній програмі взяли участь працівники 42 гарнізонного будинку офіцерів: Катерина Аргунова, Юрій Вилавський та Сергій Скоп; начальник клубу в/ч В2806 капітан Олександр Петрук; а також талановиті діти міста: Марійка Голюк, Іванна Крищенецька.
Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини (керівник – Василь Муляр) організовано виставку літератури. присвячену Героям України різних періодів: від княжих часів до сьогодення.
День Героїв або Свято Героїв — щорічне неофіційне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, українських січових стрільців, вояків Армії УНР, УПА, діячів ОУН, Героїв Небесної Сотні та сучасних захисників України - учасників АТО. День Героїв в роки Другої світової війни започатковано в Західній Україні в пам'ять про трагічну подію : 23 травня 1938 року загинув Євген Коновалець, один з лідерів українського національно-визвольного руху ХХ століття.
"Случ" Старокостянтинів - "ОТГ" Стара Синява
- Деталі
21.05.2016 року відбувся матч в рамках прем’єр-ліги області між команадми "Случ" Старокостянтинів і "ОТГ" Стара Синява. Як і в попередньому матчі господарі поля володіли ігровою та територіальною перевагою. Рахунок зустрічі 7-0 на користь старокостянтинівської команди.
Міський етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)
- Деталі
13.05.2016 року на території замку князів Острозьких відбувся міський етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Учні загальноосвітніх навчальних закладів міста брали участь у посвяті в козаки та різноманітних конкурсах. Переможці були нагороджені грамотами та гетьманською булавою.
Впевненна перемога господарів
- Деталі
14.05.2016 року відбувся матч в рамках прем’єр-ліги області між команадми "Случ" Старокостянтинів і "Енергетик-Миклуш" Нетішин. Ігрова та територіальна перевага була на боці господарів. Футболісти Случа маючи значну кількість гольових моментів, проте реалізувати змогли лише два. Рахунок зустрічі 2-0 на користь старокостянтинівської команди.
Україна - ЄС: реалії та перспективи співпраці
- Деталі
21 травня Україна відзначає День Європи. Це дає привід проаналізувати сучасний стан та найближчі перспективи взаємовідносин у форматі Україна – ЄС.
Революція Гідності (листопад 2013 – лютий 2014) дала усім чітку відповідь про зовнішньо політичний вектор України – він європейський. Це прагнення українського народу пов’язати своє майбутнє з Європейським Союзом та жити за європейськими стандартами рівня життя і розвитку демократії. Цей вибір не піддається сумніву з огляду на дорогу ціну, яку заплатили за нього українці в останні роки.
Україна у 2014 році відійшла від так званої багатовекторної зовнішньої політики, започаткованої Президентом України Л. Кучмою. Суть її полягала у постійному балансуванні у відносинах між Сходом (Росія) та Заходом (США, ЄС). За часів президентства Ющенка дещо посилився західний вектор, в роки правління Януковича – навпаки східний.
Ключовими подіями 2014 року стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014 р., а 27 червня 2014 р. — економічної частини Угоди про Асоціацію (Поглиблена та всеохоплююча угода про вільну торгівлю).
У 2016 році можна виокремити два основних аспекти взаємин України та Євросоюзу: початок реалізації угоди про зону вільної торгівлі та можлива лібералізація візового режиму Євросоюзом для громадян України.
З 1 січня 2016 року Поглиблена та всебічна угода про вільну торгівлю (ПВУВТ) між Україною та ЄС почала діяти. Поглиблена та всебічна угода про вільну торгівлю (ПВУВТ) — це широкомасштабна за змістом торговельна угода, яка спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність правилам та регламентам ЄС. Подальше спрощення умов торгівлі України і ЄС та скасування ввізних мит відбуватиметься протягом наступних десяти років.
Основні переваги Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) для України:
- залучення прозорих та чесних інвестицій бізнесу Євросоюзу, за умови проведення необхідних реформ в Україні, а, отже, створення нових робочих місць і товарів на експорт;
- спрощення експорту аграрної продукції , зокрема продукції птахівництва, до країн ЄС;
- надання підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні через реалізацію кластерних проектів за кошти Європейського Союзу;
- отримання українським споживачем більш якісних та дешевших товарів з ЄС (продуктів харчування), що сприятиме посиленню конкуренції на внутрішньому ринку.
Інфографіка переваг ЗВТ України та ЄС (http://www.eurointegration.com.ua)
З метою інформування українських підприємців про те, що допоможе їм у розвитку власного бізнесу на європейських ринках, Представництво Європейського Союзу в Україні запустило у соціальних мережах (Твіттер, Фейсбук, Вконтакті) новий проект UopenEU. Це додатковий інформаційний ресурс про новації і можливості, що зявляються в українського бізнесу після вступу в дію Угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Можливі негативні наслідки Угоди про ЗВТ для України:
- узгодження норм зони вільної торгівлі відбувалося тоді, коли основою статтею українського експорту вважалася продукція металургії, однак війна на сході країни істотно знизила цей потенціал; сьогодні необхідно збільшити квоти для української продукції сільського господарства;
- необхідність сертифікації значної частини продукції української промисловості та машинобудування в ЄС: без такого сертифіката вона буде заборонена в Євросоюзі;
- більша частина українських товарів поки що є не конкурентоспроможними на ринку ЄС.
Не дивлячись на складнощі, можливостей, що відкрилися для України, є набагато більше. Головне – розуміти, що нові реалії вимагають набагато оперативніших і глибших економічних реформ та посилення боротьби з корупцією. Позитивний ефект від ЗВТ з ЄС не буде миттєвим. Глава делегації ЄС в Україні Ян Томбінський припустив, що позитивні наслідки Угоди будуть помітні в Україні не раніше ніж у 2018 році.
Ще одна важлива сторона відносин України та ЄС у 2016 році – це перспектива візової лібералізації - скасування частини віз для громадян України.
Коли саме Україна отримає безвізовий режим, залежить тепер від Європарламенту та Ради ЄС. Саме ці органи Європейського Союзу мають ухвалити остаточне рішення.
Європейська комісія 20 квітня 2016 року, у зв’язку з виконанням Україною всіх необхідних умов, оголосила про подання законодавчої пропозиції Європарламенту та Раді ЄС щодо візової лібералізації для України. За нормами Євросоюзу пропозиція Єврокомісії має пройти тривалу процедуру узгодження - і між країнами-членами Євросоюзу, і на рівні Європарламенту. Процедура підготовки та розгляду документа в Європарламенті забирає не менше місяця. Після схвалення в Європарламенті він має бути затверджений Радою ЄС. Виходячи з цього графіку, рішення набуде чинності лише влітку, орієнтовно - в липні. Однак, за менш оптимістичним сценарієм візова лібералізація може наступити не раніше грудня 2016 року. Це пов’язано з мігрантською кризою в ЄС та тривалими бюрократичними процедурами ухвалення рішень в Європарламенті.
Після схвалення позитивного рішення Радою ЄС візи громадянам України не знадобляться для подорожей у всі країни ЄС, за винятком Великобританії та Ірландії. Безвізовий режим поширюється також на Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію, які не входять до Євросоюзу.
Однак без віз не означає без дотримання певних правил. Так, першою вимогою для безвізової подорожі до ЄС є наявність біометричного паспорта. Також українцям важливо пам'ятати про те, що вони не зможуть перебувати на території держав Шенгенської зони загалом понад 90 днів протягом півроку. Порушення цього правила може призвести до внесення в Шенгенську інформаційну систему SIS та заборони на в'їзд до ЄС. Крім того, безвізовий режим не надає права на працевлаштування у країнах ЄС. Однак це правило не стосується навчання в країнах Євросоюзу.
Завідувач відділу з питань внутрішньої політики І. Цісарук