Новини
Шановні старокостянтинівці!
- Деталі
В четверту суботу листопада – День пам’яті жертв голодоморів в Україні, день глибокої скорботи за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників.
Понад 90 років тому попередники путінського режиму, приспішники сталінізму вчинили в Україні великий голод, загубивши мільйони життів українців. Трьома потужними хвилями прокотився Україною Голодомор: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, він став масштабною національною трагедією та назавжди увійшов в нашу історію як найчорніші між чорними часами в історії України. Великий голод 1932-1933 років був наймасовішим і найжорстокішим. Його називають геноцидом українського народу. Це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Старокостянтинівщина відчула на собі весь біль голоду, де кожен з нас втратив частку свого коріння.
Україна і світова спільнота вшановують пам’ять жертв геноциду українського народу, у скорботі згадуємо мільйони наших земляків, яких було приречено на мученицьку голодну смерть лише за те, що вони були українцями. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу з найбільш родючими землями Європи. Це була трагедія вселенського масштабу.
Дорогою ціною наш народ заплатив тоді за право жити на рідній землі.
І знову ми платимо кров’ю і життями за нашу волю.
А ворог все той же і з тими ж імперськими амбіціями. Однак московію чекає прощання з ілюзіями.
Україна вистоїть і переможе! Україна відродиться! Ми постанемо дійсно державотворчою, цивілізованою, культурною нацією! І це – нестримний процес животворення, очищення нашого життя, будівництва оновленої країни. Запорукою нашої перемоги є непохитна єдність українського народу. Україна змінює світ, і показує – що є добро, а що є абсолютне зло.
Навіть за найтемніших часів Україна вміла зберегти своє серце і свою душу. Так було в моторошні часи голодоморів. Так є і нині.
Вшановуючи День пам’яті жертв голодоморів, схилімо голови, пом’янімо душі безневинно убієнних жертв тих голодоморів тихою молитвою і поминальною свічею. Вічна їм пам’ять! Нехай Господь прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі й надії та дасть сил на утвердження тієї держави, про яку мріяли наші батьки, діди і прадіди, де головною цінністю стане життя і свобода кожного громадянина.
З повагою,
міський голова Микола МЕЛЬНИЧУК
секретар міської ради Олександр СТЕПАНИШИН
Відкриття меморіальних дошок загиблим захисникам
- Деталі
21 листопада, у День Гідності та Свободи України, на фасаді Стецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" відкрили ще 2 пам’ятні дошки на честь героїв російсько-української війни — Михайла Данилюка та Миколи Панченка. Вони віддали своє життя, захищаючи нашу незалежність та територіальну цілісність України.
Право відкрити меморіальні дошки надали матері Михайла - пані Тетяні та матері Миколи - пані Галині.
ДАНИЛЮК Михайло Олександрович народився 21 листопада 1979 року в селі Стецьки, Старокостянтинівського району, Хмельницької області. З 1986 р. по 1995 р. здобував освіту в Стецьківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення дев'ятого класу навчався в Славутському ліцеї. Потім був призваний на службу в армію. Згодом навчався в Хмельницькому політехнічному коледжі. Захоплювався спортом, відвідував футбольну секцію. Здобувши освіту, тривалий час працював у фірмі “Інструм-Адвіс” (м.Хмельницький). 12 квітня 2023 року був призваний по мобілізації у Збройні Сили України, до в/ч А2900. Подальша служба проходила у в/ч А1126, 25 ОПДБр (25-та окрема повітрянодесантна бригада). Михайло брав участь у боях на території Харківської, Луганської та Донецької областей. Відданий військовій присязі, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 20 березня 2024 року поблизу населеного пункту Тоненьке, Покровського району, Донецької області. Похований на кладовищі с. Стецьки. Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
ПАНЧЕНКО Микола Васильович народився 25 травня 1979 року в селі Жабче Старокостянтинівського району, в сім'ї колгоспників, навчався у Стецьківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Випускник 1994 року. Продовжив навчання та здобув професію тракториста в Грицівському вищому професійному училищі № 38. Зростав юнак здоровим, добрим, дружелюбним. Батьки виховували хлопця у любові та в строгості. Микола був світлою, позитивною дитиною. Навчався задовільно та добре, був активним у громадському житті. Після строкової служби в армії повернувся до рідного села та працював трактористом у місцевому колгоспі, користувався повагою серед односельчан. Згодом одружився та переїхав на постійне місце проживання у с. Веряця Закарпатської області. У 2017 році був мобілізований. Старший солдат був зарахований на посаду стрільця-снайпера механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону Б/4 АН, ВЧ А7015. Вірний військовій присязі Микола Васильович загинув 7 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ягідне Куп'янського району Харківської області. Поховали захисника у селі Веряця Закарпатської області. У нього залишилися мама, сестра, дружина та двоє дітей.
У заході взяли участь рідні загиблих захисників, представники виконавчого комітету міської ради, колектив навчального закладу, духовенство ПЦУ та односельчани.
На лінійці-реквіємі директор школи Сергій Ващук наголосив на важливості прикладу героїв, які своїм життям та вчинками вселяють в наші серця патріотизм і надію. Також до присутніх звернувся Анатолій ЄМЕЛЬЯНОВ із словами подяки матерям за виховання синів, справжніх патріотів. Ці дошки для підростаючого покоління, щоб знали якою ціною дається нам незалежність
Освячення меморіальних дощок провів настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Андрій.
Віршовані рядки, присвячені загиблим, розчулили присутніх. Їх виконали учні школи, нагадуючи про війну в Україні.
Присутні вшанували пам'ять загиблих захисників хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних дошок.
Загалом уже три пам’ятні знаки у школі знову і знову нагадують нам про війну, про батьківське горе, але й символічно закликають нас до поваги і шани усіх, хто захищає і захистив нас. Герої не вмирають, вони навіки залишаються у наших серцях.
Мітинг-реквієм до Дня Гідності та Свободи: Пам'ять, що єднає покоління
- Деталі
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го, що стали боротьбою за цивілізаційний вибір України, за її прагнення бути частиною європейської спільноти.
Мешканці громади зібралися на мітинг-реквієм, щоб вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за свободу, незалежність та майбутнє України.
До громади звернувся заступник міського голови Володимир БОГАЧУК. У своїй промові він закликав усіх присутніх берегти єдність, яку українці виборювали ціною крові. Розповів і про волю, свободолюбність, непохитність і незламність українського народу. Згадуючи тяжкі події тих часів, кровопролитні мітинги і численні втрати від боротьби Володимир БОГАЧУК зазначив: "Український народ захистив свій вибір щодо європейських цінностей. Сотні тисяч людей вийшли на майдан. І серед них були представники нашої громади, які активно приймали участь в Помаранчевій революції та революції Гідності. Серед них був і наш земляк Герой України Герой Небесної сотні Сергій Бондарчук, який загинув 20 лютого 2014 року від кулі снайпера, коли виносив поранених. 24 лютого 2022 року росія розвязала повномаштабну війну проти України. Ми повинні пам’ятати кожного героя, який віддав життя за нашу свободу і передавати цю пам’ять наступним поколінням".
Захід завершився хвилиною мовчання, під час якої всі присутні схилили голови, віддаючи шану Героям Небесної Сотні, захисникам України, які загинули під час проведення АТО/ООС та повномасштабного вторгнення рф.
Цей день — не лише данина пам’яті, а й нагадування про силу українського народу, його гідність та прагнення до свободи, які об'єднують нас перед викликами сьогодення.
1000 днів незламності
- Деталі
19 листопада 2024 року на території Меморіального комплексу відбулася загальноміська акція «1000 днів незламності». Присутні виклали цифру 1000 зі свічок, символізуючи тривалість повномасштабного вторгнення, нашу незламність і відданість пам'яті героїв. До панно "Навіки пам'яті" було покладено лампадки, вшановуючи пам'ять загиблих.
Під час заходу ведуча звернула увагу на героїчну боротьбу українського народу проти московської агресії за свою свободу, незалежність і гідність, яка триває вже 10 років. Ці роки стали одними з найважчих в нашій історії, коли український народ сплатив і продовжує платити високу ціну. Сьогодні виповнюється більше ніж 1000 днів війни, під час яких наша держава пройшла непростий шлях. Історії героїв на передовій стали символом свободи і незламності.
Під час акції також були перегляди кількох фільмів, що відображали різні аспекти війни: початок війни, її наслідки, а також відеострічки про загиблих героїв Старокостянтинівщини ??.
Акція включала хвилину мовчання, під час якої всі присутні запалили свічки в пам'ять про загиблих у цій війні – військових, цивільних, дорослих і дітей, чиї імена назавжди будуть у наших серцях.
Ми пам'ятаємо наших героїв і віддаємо їм шану .
Разом ми сильніші!
Роль Дня Гідності та Свободи для історії України
- Деталі
Відповідно до плану роботи Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки та заходів Комунального закладу культури «Централізована бібліотечна система» відбулася авторська зустрічі з Сергієм Крамарем, суддею, кандидатом юридичних наук, краєзнавцем, дослідником теорії держави і права, історії України, місцевого самоврядування та судочинства на Поділлі-Хмельниччині.
До присутніх звернулася Олена Олександрівна Баваровська, заступник директора Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, яка відзначила важливу роль Дня Гідності та Свободи для історії України особливо під час війни.
Сергій Іванович розповів про свої наукові праці та книги які він видав та планує ще написати. Особливу зацікавленість присутніх визвала книга «Україна-Русь vs Московія» про два різні світи (європейський та азійський).
В заходах прийняв участь краєзнавець, дослідник Поділля Климчук Василь Васильвич, який бібліотеці передав електроні книги.
Заступник начальника управління Муляр В.І. та в.о.директора Комунального закладу культури «Централізована бібліотечна система» Суходольська Л.В. подякували гостям за цікаву зустріч та передані книги для бібліотеки.
Відділ внутрішньої політики
За інформацією КЗ "Центр надання соціальних послуг", відділення надання соціальних послуг Захисникам та Захисницям України та членам їх сімей,0685652362.