Новини
Шановні працівники та ветерани органів прокуратури!
- Деталі
З нагоди вашого професійного свята прийміть сердечні вітання та слова щирої вдячності за особистий вклад кожного із вас у благородну справу зміцнення законності та правопорядку!
Завдяки вашій відповідальній і висококваліфікованій праці створюються умови щодо збереження в нашій державі політичної стабільності, громадянського миру і спокою. Ваш високий професіоналізм та безкомпромісність помножені на досвід і знання, сприяють вирішенню важливих державних питань, забезпечують виконання вимог чинного законодавства України всіма правоохоронними структурами, державними установами, організаціями, юридичними особами та громадянами нашої держави.
День працівників прокуратури — це свято тих, хто щодень словом і ділом утверджує недоторканість конституційних прав і свобод громадян, непорушність законів, відстоює честь і гідність держави та народу. Сьогодні ви працюєте на правовому фронті. Наша громада вдячна вам за сумлінну працю, високе почуття обов’язку перед країною і кожним громадянином. В день професійного свята дозвольте побажати вам оптимізму й наполегливості в досягненні благородної мети — забезпечення панування Закону і Права, невичерпного бажання знаходити істину, нових успіхів та нових досягнень, витримки у складних ситуаціях і зважених рішень, плідної праці й успіхів у важливих справах. Миру всім нам та якнайшвидшої Перемоги!
З повагою,
міський голова Микола МЕЛЬНИЧУК
секретар міської ради Олександр СТЕПАНИШИН
У Старокостянтинові родинам полеглих воїнів вручили посмертні державні нагороди
- Деталі
28 листопада перший заступник начальника Хмельницької районної військової адміністрації Віктор ПАЛАМАРЧУК разом зі Старокостянтинівським міським головою Миколою Мельничуком і представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передали високі державні нагороди рідним загиблих Героїв Старокостянтинівської громади.
Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня (від 09 серпня 2023 р. № 483, від 8 вересня 2023 р. № 573) нагороджено:
- солдата РАЩУПКІНА Олександра Георгійовича (посмертно);
- солдата КАЩУКА Ігоря Олександровича (посмертно);
- молодшого сержанта БОНДАРЧУКА Сергія Петровича (посмертно);
- солдата СОРОКУ Сергія Володимировича (посмертно);
- старшого солдата КУБУ Тараса Валерійовича (посмертно);
- солдата БОВСУНОВСЬКОГО Ігоря Івановича (посмертно).
Олександр Ращупкін народився 4 червня 1990 року. Загинув 8 квітня 2023 року від прямого мінометного попадання в бліндаж поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області. Нагороду передали батькові - Георгію РАЩУПКІНУ
Ігор КАЩУК народився 2 вересня 1993 року. Загинув 14 березня 2023 року під час ведення бою поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Нагороду передали матері - Оксані КАМІНСЬКІЙ
Сергій БОНДАРЧУК народився 9 лютого 1985 року. Загинув 5 травня 2023 року під час ведення бою поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області. Нагороду передали дружині - Ользі БОНДАРЧУК
Сергій СОРОКА народився 24 листопада 1984 року. Загинув 20 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Нагороду отримала мати - СОРОКА Олена.
Тарас КУБА народився 6 червня 1997 року. Загинув 15 вересня.2022 року під час танкових та артилерійських обстрілів поблизу села Безіменне Бериславського району Херсонської області. Нагороду отримала мати - КУБА Оксана.
Ігор БОВСУНОВСЬКИЙ народився 23 квітня 1988 року. Загинув 3 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Нагороду отримала дружина - БОВСУНОВСЬКА Оксана.
Ці нагороди ніколи не зможуть полегшити біль втрати рідних людей. Проте, вони є свідченням мужності, самовідданості та великої відваги наших воїнів, що полягли за майбутнє держави і за кожного з нас.
Вічна пам’ять і шана нашим загиблим захисникам, хто віддав своє життя за самостійність і незалежність України!
21 листопада – 10 річниця Революції Гідності
- Деталі
З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору Указом Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014 "Про День Гідності та Свободи" встановлено в Україні День Гідності та Свободи, який відзначається щорічно 21 листопада.
З нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи у Старокостянтинові делегація виконавчого комітету міської ради поклала квіти до пам’ятних знаків розташованих на території Меморіального комплексу.
До присутніх звернувся заступник міського голови Володимир Богачук, який нагадав про події десятирічної давнини, які змінили хід історії Ураїни.
У Григорівці відкрито меморіальну дошку Іллі Обозюку
- Деталі
21 листопада, коли наша країна відзначає День Гідності і Свободи, на фасаді Григорівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів встановили меморіальну дошку на честь Героя російсько-української війни і випускника школи — Іллі Обозюка.
Відкрили пам’ятний знак захиснику та своєму синові, що трагічно загинув, виконуючи обов’язок перед Батьківщиною, батьки Іллі — Людмила Сергіївна і Микола Миколайович.
Обозюк Ілля Миколайович народився 2 серпня 2002 року. Шкільну дорогу Ілля розпочав у Григорівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, коли у вересні 2008 року пішов до 1 класу. Веселим та енергійним запам’ятали його вчителі та однокласники. Ще змалку полюбив музику та охоче навчався грі на баяні у музичній школі Старокостянтинова. Юнак мріяв стати військовим, як і тато. Йому завжди подобалося вивчати різні види зброї. Деяку він навіть відтворював із паперу у реальному розмірі. Після 8 класу вступив до Кам’янець-Подільського ліцею із посиленою військово-фізичною підготовкою. Ілля сумлінно навчався, брав участь у літературних конкурсах, любив футбол, грав у оркестрі. Після закінчення ліцею вступив до Національної академії Національної гвардії України м. Харкова. У березні 2023 року нагороджений пам’ятною медаллю «За оборону міста-героя Харків». У званні лейтенанта направлений для проходження служби у Вінницьку 14 штурмову бригаду Нацгвардії «Червона Калина». Далі — у Дніпро, а згодом шлях завів юнака у Горіхово Запорізької області. Він познайомився з багатьма людьми, знайшов справжніх друзів, побратимів. А вже 25 червня 2023 року під час виконання службових обов'язків Ілля Обозюк трагічно загинув у селищі Комишуваха Запорізької області. У свої вічних 20 років він чесно та справедливо став на захист Батьківщини, лишившись янголом серед людей…
Зі словами скорботи, співчуття і живих спогадів до усіх присутніх звернулася директорка школи Алла Соколовська, яка із жалем підсумувала: «Це вже шоста пам’ятна дошка на стіні нашої школи, що знову і знову нагадує про війну і втрачені молоді життя хлопців, яких ми усі знали. Їхній подвиг є свідченням бажання жити у вільній та демократичній державі».
Заступник міського голови Микола Кошик наголосив на короткому, але такому наповненому й цілеспрямованому життєвому шляху Іллі Обозюка. Адже хлопець із дитинства мріяв стати військовим, і віддав Батьківщині сповна свій хист, а наступним поколінням став зразком військової звитяги і прикладом для наслідування.
Начальник управління освіти Анатолій Пасічник і староста Григорівського старостинського округу Іван Гаєвський зверталися насамперед до батьків захисника. Невимовний біль втрати пошрамував серця матері і батька, а кожен із нас у невимовному боргу перед ціною вчинку Ілюшші, як його називали у школі і серед близьких за світле серце і добрі справи.
Наприкінці заходу отець Андрій освятив дошку полеглого оборонця.
Так увічнюється пам’ять про тих, хто залишився у величному строю Героїв. Пам’ятатимемо, шануватимемо і обов’язково переможемо!
Шановні старокостянтинівці!
- Деталі
Голод… Це страшне слово повертає нас у минувшину. У XX столітті Україна пережила три голодомори, проте саме Голодомор 1932–1933 років був наймасовішим і найжорстокішим. Немислимий за своїми масштабами геноцид забрав життя, за різними оцінками, від 4 до 10 млн людей. Його називають геноцидом українського народу. Це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Старокостянтинівщина відчула на собі весь біль голоду, де кожен з нас втратив частку свого коріння.
Правду про Голодомор кілька десятиріч замовчували та викривляли. Проте вона жила в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію, у творах українських письменників, що не злякалися писати правду тоді, коли за це можна було заплатити своїм життям. Ця пам’ять жива й досі, і наше завдання в тому, щоб про голодомор знали й прийдешні покоління.
Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців тієї чорної сторінки в історії України. Український народ пам’ятає сторінки свого життя. Український народ надзвичайно дорогою ціною наш народ заплатив тоді за право жити на рідній землі.
І знову ми платимо кров’ю і життями за нашу волю. А ворог все той же і з тими ж імперськими амбіціями. Однак рф’ію чекає прощання з ілюзіями. Україна вистоїть і переможе! Україна відродиться! Ми постанемо дійсно державотворчою, цивілізованою, культурною нацією! І це – нестримний процес животворення, очищення нашого життя, будівництва оновленої країни. Запорукою нашої перемоги є непохитна єдність українського народу. Україна змінює світ, і показує — що є добро, а що є абсолютне зло. Навіть за найтемніших часів Україна вміла зберегти своє серце і свою душу. Так було в моторошні часи голодоморів. Так є і нині.
Вшануймо пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей — наших співвітчизників, без жалю винищених голодоморами! Пом’янімо душі безневинно убієнних тихою молитвою і поминальною свічею. Вічна їм пам’ять! Нехай Господь прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі й надії та дасть сил на утвердження тієї держави, про яку мріяли наші батьки, діди і прадіди, де головною цінністю стане життя і свобода кожного громадянина.
З повагою,
міський голова Микола МЕЛЬНИЧУК
секретар міської ради Олександр СТЕПАНИШИН