В четверту суботу листопада вся Україна і світова спільнота вшановують пам’ять жертв геноциду українського народу, у скорботі згадуємо мільйони наших земляків, яких було приречено на мученицьку голодну смерть лише за те, що вони були українцями. Це була трагедія вселенського масштабу.

Це день глибокої скорботи і туги за мільйонами обірваних життів українців.

Ті трагічні сторінки в нашій історії ятряться незагоєною раною у наших серцях. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарного репресивного сталінського режиму проти мирних людей, проти українців – як нації і зокрема проти селян – як класу. Зникло ціле покоління землеробів; було підірвано соціальні основи нації, наші традиції, духовну культуру, самобутність. Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною смерті у 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 роках, став масштабною національною трагедією, яку підсилили переслідування, переселення, тюрми, табори.

Вшановуючи День пам’яті жертв голодоморів, ми схиляємо голови в скорботі за загиблими, але водночас прагнемо постати дійсно державотворчою, цивілізованою і культурною нацією.

Наш святий обов’язок – зберегти пам’ять про всіх невинно закатованих, хто загинув голодною смертю. Об’єднаймося ж в цей день у молитві й запалімо свічу пам’яті. Нехай Господь прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі й надії та дасть сил на утвердження тієї держави, про яку мріяли наші батьки, діди і прадіди, де головною цінністю стане життя і свобода кожного громадянина.

З повагою,
міський голова                                                                    Микола МЕЛЬНИЧУК
секретар міської ради                                                        Олександр СТЕПАНИШИН

Поділитися