Зміни щодо ВЛК для військових ДПСУ та Нацгвардії

На період дії воєнного стану медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби та Національної гвардії проводиться в закладах охорони здоров’я:

• Міністерства внутрішніх справ, 
• Державної прикордонної служби, 
• Національної гвардії, 
• ТЦК та СП,
• державних і комунальних медичних закладах.

Ступінь придатності до військової служби визначається відповідно до Розкладу хвороб, пояснень щодо застосування його статей, а також таблиць додаткових вимог до стану здоров’я, наведених у додатках 1–3 до Наказу № 402.

На медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби та Національної гвардії направляють командири військових частин або керівники медичних закладів, якщо у військовослужбовця є проблеми зі здоров’ям, що можуть впливати на придатність до служби або зумовлювати потребу в лікуванні, реабілітації чи відпустці за станом здоров’я.

Джерело: постанова КМУ від 04 червня 2025 р. № 644

Забезпечення медичними виробами та засобами реабілітації

Зміни стосуються внесення інформації про потребу осіб з інвалідністю та ін. у медичних виробах. Її вносить експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи до електронної системи. Після цього інформація передається до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери через електронну взаємодію.

Вимога про внесення даних про забезпечення медичними виробами до Централізованого банку даних з проблем інвалідності виключається.

 Джерело: постанова КМУ від 04 червня 2025 р. № 642

Прицільна медична евакуація

Постановою КМУ від 04 червня 2025 р. № 637 затверджено Порядок проведення прицільної медичної евакуації осіб із складових сектору безпеки і оборони, які отримали поранення, травми, захворювання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 

Мета — створення ефективної моделі транспортування з території активних бойових дій осіб зі складними пораненнями, травмами, захворюваннями безпосередньо до ЗОЗ, які можуть надати спеціалізовану медичну допомогу.

Координатором є Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України”.

Основні завдання:

1) скорочення/оптимізація евакуаційного шляху поранених/ постраждалих;

2) оперативне надання спеціалізованої медичної допомоги пораненим/постраждалим;

3) переміщення поранених/постраждалих до закладів охорони здоров’я, які можуть надати спеціалізовану медичну допомогу;

4) зниження ризиків розвитку інфекційних ускладнень, спричинених внутрішньолікарняними мультирезистентними бактеріями, попередження розвитку незворотних інвалідизуючих ускладнень та зниження смертності.

До прицільної медичної евакуації можуть залучатися ЗОЗ приватної форми власності. Така участь є добровільною та ініціюється шляхом письмового звернення до центру медицини катастроф.

Приватний заклад повинен надати:

• копію витягу з ліцензійного реєстру МОЗ з медичної практики;
• інформацію щодо кількості доступних ліжко-місць;
• інформацію щодо поранень, травм та захворювань згідно з додатком 1, медичну допомогу при яких готовий надавати;
• підтвердження готовності надавати спеціалізовану медичну допомогу в рамках прицільної медичної евакуації на безоплатній основі.

Під час надання медичної допомоги на догоспітальному етапі під час ведення бойових дій хірургічна бригада разом з координатором від медичного підрозділу ухвалює рішення про необхідність прицільної медичної евакуації та оцінює можливість транспортування з урахуванням:

• орієнтовного переліку поранень, травм та захворювань, при яких потрібна прицільна медична евакуація військовослужбовців, згідно з додатком 1;
• орієнтовного переліку протипоказань до транспортування згідно з додатком 2,
• стану здоров’я пораненої/постраждалої особи,
• безпекової ситуації,
• спроможності системи екстреної медичної допомоги,
• можливості евакуації повітряним транспортом.

До транспортування можуть долучатися інші організації, які:

• мають ліцензію на провадження господарської діяльності за спеціальністю “Медицина невідкладних станів”;
• уклали угоду або меморандум про співпрацю з державними органами, формуваннями, що входять до складу сектору безпеки і оборони.

Якщо під час транспортування раптово погіршується стан здоров’я, що становить пряму загрозу життю, бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги ухвалює рішення про госпіталізацію до ЗОЗ на маршруті транспортування для стабілізації стану та інформує центр. 

Після стабілізації стану здоров’я центр ухвалює рішення щодо подальшої прицільної медичної евакуації.

Такий порядок діє до дня припинення чи скасування воєнного стану і протягом наступних шести місяців.

Джерело: Постанова КМУ від 04 червня 2025 р. № 637.

Утворення Координаційної ради з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України

Указом Президента України № 389/2025 від 04 червня 2025 року утворено Координаційну раду з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України, як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

А також затверджено Положення про Координаційну раду та її склад.

Основними завданнями Координаційної ради є:

1) аналіз ситуації щодо реабілітації та підтримки військовослужбовців (інших осіб, які беруть участь в обороні України),  підготовка пропозицій щодо можливих шляхів вирішення проблемних питань;

2) підготовка проєктів нормативно-правових актів для ефективного вирішення проблемних питань щодо реабілітації та підтримки;

3) напрацювання пропозицій щодо покращення системи реабілітації та підтримки, зокрема шляхів повернення військових до цивільного життя, успішної інтеграції та реалізації в мирних умовах.

Координаційна рада має право:

1) запитувати та одержувати від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій необхідні інформацію, документи і матеріали;

2) запрошувати на свої засідання та залучати до обговорення окремих питань представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій;

3) утворювати тимчасові робочі групи для детального опрацювання окремих питань, залучати до роботи в них незалежних експертів і фахівців;

4) ініціювати проведення громадських обговорень, конференцій, круглих столів, нарад, дискусій.

Діяльність Координаційної ради є відкритою.

Координаційна рада взаємодіє з іншими допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, а також центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими об’єднаннями.

Засідання Координаційної ради проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Рішення ухвалються більшістю голосів присутніх та оформлюються протоколом, який підписують голова та секретар Координаційної ради.

Координаційна рада утворюється у складі голови, секретаря та інших членів, які беруть участь у її роботі на громадських засадах.

Персональний склад Координаційної ради затверджує Президент України.

Джерело: Указ Президента України № 389/2025 Про Координаційну раду з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України

Зміни щодо ОГД

Постановою уточнено дати виникнення права на одноразову грошову допомогу. 

• У разі загибелі невпізнаних Захисника чи Захисниці, якщо в подальшому особу встановлено — дата внесення змін до актового запису про смерть стосовно встановлення особи;
• у разі встановлення інвалідності — дата, зазначена у витягу з рішенняекспертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) або довідці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК);
• у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв’язку — дата, зазначена у витягу з рішення ЕКОПФО/довідці МСЕК про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системищодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

При зміні групи інвалідності ОГД виплачується з урахуванням раніше виплаченої суми, але з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому вперше встановлено інвалідність.

Джерело: постанова КМУ від 30 травня 2025 р. № 631

Зміна щодо строку дії відстрочки для працівників закладів освіти

Зміни стосуються відстрочки для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Відстрочка відтепер буде надаватися на 1 рік, але не більш як на строк проведення мобілізації чи до втрати підстав для відстрочки. 

Водночас, якщо мобілізація буде продовжена, то для продовження дії відстрочки не раніше ніж за 1 тиждень до завершення попереднього строку проведення мобілізації потрібно подати до ТЦК та СП довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки.

Джерело: постанова КМУ від 30 травня 2025 р. № 633

Зміни щодо бронювання

Відтепер бронюванню будуть підлягати всі військовозобов’язані працівники критично важливих підприємств, крім працівників критично важливих підприємств, зазначених в абзаці третьому пункту 8 Порядку бронювання. Ідеться про таку норму:

• військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, установ, які включаються до списків бронювання, повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата не нижче за розмір мінімальної , помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або які перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків, резидентів Дія Сіті, юридичних осіб - релігійних організацій, а також виробників електричної та теплової енергії, до складу яких входять виробничі (генеруючі) потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації, підприємств, що обслуговують об’єкти критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, працівників операторів газорозподільних систем, які виконують аварійно-відновлювальні роботи газорозподільних систем, здійснюють запобіжні заходи для безаварійної експлуатації систем газопостачання, нафтопереробних підприємств, у статутному капіталі яких більше 25 відсотків акцій (часток) належать державі, які визначені Міненерго критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, працівників юридичних осіб, які здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу і засновником, учасником (акціонером) яких є господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі).

Нове правило стосується також кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню і працюють на критично важливих підприємствах, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації:

• зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем;
• з радіоелектронної боротьби;
• військовослужбовців з домедичної допомоги.

Ця кількість не повинна перевищувати розрахованої відповідно до абзаців 5-8 підпункту 1 пункту 9 Критеріїв та порядку. Це ж правило стосується працівників юридичних осіб приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Джерело: постанова КМУ від 30 травня 2025 р. № 620

Новини тижня від 26.05.2025 року

Зміни щодо повноважень Мінветеранів

КМУ Постановою від 21 травня 2025 р. № 581 уточнив повноваження Мінветеранів, зокрема, до основних завдань Мінветеранів додається формування і реалізація державної політики у сфері діяльності ветеранських просторів, фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Деталізовано питання взаємодії Мінветеранів та ПФУ з призначення пенсій ветеранам, а також питання сприяння працевлаштуванню та цифровізації послуг для ветеранів.

Зміни до порядку поховання ветеранів

Кабінет Міністрів 21 травня 2025 року Постановою № 580 вніс зміни до Порядку проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни, затвердженого Постановою КМУ від 28 жовтня 2004 р. № 1445, та до Порядку організації здійснення почесних поховань на військовому кладовищі та увічнення пам’яті у музейному комплексі Національного військового меморіального кладовища, затвердженого Постановою КМУ від 30 вересня 2022 р. № 1109.

Для поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі треба не пізніше трьох робочих днів до поховання звернутися до державної установи “Національне військове меморіальне кладовище" для укладення договору та надати копії свідоцтва про смерть і документи, що підтверджують належність до однієї з категорій:

а) військовослужбовців сил безпеки та оборони і поліцейських, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

б) військовослужбовців, Героїв України, яким починаючи з 2014 року вручено орден "Золота Зірка", а також нагороджених орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом "За мужність" трьох ступенів;

в) учасників бойових дій;

г) осіб з інвалідністю внаслідок війни;

ґ) військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міністерства оборони, інших військових формувань, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження до держав, на території яких у цей період велися бойові дії.

У день звернення для укладення договору державна установа звертається до МВС за інформацією про наявність судимості в загиблого (померлого) за вчинення умисного злочину. Строк надання такої інформації — один день.

Поховання здійснюється на підставі наданих документів у строк, визначений у договорі.

В укладенні договору для поховання може бути відмовлено, якщо:

- загиблий (померлий) не належить до осіб, які можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі;

- загиблий (померлий) похований на іншому кладовищі;

- загиблий (померлий) на день смерті мав судимість за вчинення умисного злочину, яка не погашена і не знята в установленому законом порядку;

- немає свідоцтва про смерть або копій документів, що підтверджують належність до осіб, які можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі;

- подання недостовірних відомостей.

За договором безоплатно на території військового кладовища надаються такі послуги та предмети ритуальної належності:

- доставка предметів ритуальної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці та перенесення до місця знаходження тіла (останків, праху) або урни з прахом загиблого (померлого);

- перевезення труни з тілом (останками) або урни з прахом територією військового кладовища (один катафалк);

- перенесення труни з тілом (останками) або урни з прахом територією військового кладовища;

- організація поховання і проведення ритуалу на військовому кладовищі;

- виділення місця на військовому кладовищі для поховання;

- копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни чи урни з прахом у могилу, закопування, формування намогильного насипу, прибирання прилеглої території після перепоховання);

- кремація (за наявності крематорію);

- поховання урни з прахом в колумбарії (розміщення та замощення урни з прахом в колумбарній ніші, прибирання прилеглої території після перепоховання);

- спорудження намогильної споруди;

- портрет загиблого (померлого);

- Державний Прапор України;

- тимчасове дерев’яне облицювання могили;

- дерев’яний надгробний хрест або інше позначення місця поховання;

- табличка на дерев’яний надгробний хрест або інше позначення місця поховання;

- урна для праху (у разі кремації);

- намогильна споруда;

- виготовлення написів на тимчасовій табличці на колумбарну нішу;

- виготовлення та встановлення пам’ятної плити на колумбарній ніші.

Перелік ритуальних послуг є виключним.

Довжина могили повинна бути не менше двох метрів, ширина — 1 метр, глибина — не менш як 1,5 метра від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

У разі поховання урни з прахом у землю глибина поховання не нормується.

Видатки, пов’язані з проведенням поховання на військовому кладовищі, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік.

Особи, які мають право бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі, але поховані на інших кладовищах, не підлягають перепохованню на військовому кладовищі, крім перепоховання урни з прахом з колумбарної ніші іншого кладовища в колумбарії на військовому кладовищі, а також у разі перепоховання Героїв України, яким починаючи з 2014 року вручено орден "Золота Зірка", та осіб, які поховані на тимчасово окупованих територіях (після деокупації).

Джерело: Постанова КМУ від 21 травня 2025 р. № 580.

Зміни щодо надання ветеранських статусів

16 травня 2025 року Кабмін прийняв постанову № 579, якою вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів щодо порядку надання статусів ветеранів війни та видачі ветеранських посвідчень.
 

І. Найістотнішими є зміни до чинного Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни (постанова № 302 від 12.05.1994).

Паперове посвідчення ветерана тепер оформлюється лише за бажанням. Зміни спрощують процедуру його отримання: щоб оформити чи відновити паперове посвідчення ветерана, достатньо надати витяг із ЄДРВВ.

Крім того, урегульовано низку супутніх питань. 

• Дітям з інвалідністю внаслідок війни та дітям загиблих ветеранів  до досягнення 18-річного віку видається посвідчення, а після досягнення 18-річного віку в посвідчення вклеюється новий бланк, який продовжує строк дії на наступний рік. Проте довідки, видані матері (іншому повнолітньому члену сім’ї або опікуну) до набрання чинності цією постановою, є дійсними.Тобто постанова не передбачає обов’язку замінити документ, якщо строк його дії не сплив.
• Міністерству у справах ветеранів делеговано нові повноваження: тепер воно видає посвідчення та талони на пільговий проїзд учасникам бойових дій, документи яких раніше оформлювали ліквідовані установи без правонаступників.
• Інформація про осіб, яким видано посвідчення ветерана, нагрудні знаки та листи талонів, в одноденний строк вноситься до ЄДРВВ. Якщо немає технічної можливості, інформація (за наявності) щомісяця до 15 і 28 числа подається до Мінветеранів.
• Якщо є право на отримання кількох посвідчень ветерана, видається лише одне посвідчення за вибором, а інформація про інший статус підтверджується витягом з ЄДРВВ.
• Якщо людина втрачає право на статус, посвідчення ветерана, видане їй раніше, вилучається. Інформація вноситься до ЄДРВВ, а якщо немає технічної можливості, подається до Мінветеранів.

ІІ. Затверджено Порядок формування та відображення електронного посвідчення ветерана, проведення його перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.

Визначено електронне посвідчення ветерана нарівні з паперовим для підтвердження статусу.

Е-посвідчення ветерана формується автоматично.

Якщо є право на одночасне отримання е-посвідчення за різними статусами, за вибором формується лише одне е-посвідчення, у якому відображається інформація про інші статуси.

Е-посвідчення ветерана формується безоплатно засобами Порталу Дія на ім’я особи, інформацію про яку внесено до ЄДРВВ.

Для формування та використання е-посвідчення ветерана потрібно завантажити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

Доступ до е-посвідчення ветерана блокується в разі позбавлення статусу або закінчення строку дії е-посвідчення.

Повідомлення про формування e-посвідчення ветерана або про неможливість його формування надсилається людині автоматично через мобільний додаток Порталу Дія (Дія).

ІІІ. Внесено зміни до Постанови Кабміну від 16 грудня 2022 р. № 1390 “Деякі питання строку дії посвідчень осіб з інвалідністю внаслідок війни на період воєнного стану», якими  уточнено терміни дії посвідчень осіб з інвалідністю внаслідок війни:

• для тих, у кого переогляд мав бути до 01.01.2025, термін дії продовжено до 1 листопада 2025 року (для чоловіків 25–60 років з ІІ-ІІІ групою) або до 1 квітня 2026 року (для інших категорій);
• а ветерани, які не змогли своєчасно пройти переогляд після 01.01.2025, отримали автоматичне продовження посвідчень до 1 липня 2025 року.

Також внесено зміни до низки нормативно-правових актів щодо визнання травми базою для встановлення інвалідності чи смерті ветерана.

Зміни щодо реалізації експериментального проекту із запровадження договірної форми надання соціального супроводу у військових частинах Збройних Сил

Кабмін вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2023 № 1050. 

Раніше діяло обмеження, що цей експериментальний проєкт реалізується до 6 жовтня 2025 року в не більш як 35 визначених Генштабом та погоджених з Міноборони батальйонах Збройних Сил.

Відтепер немає  обмеження до 35 батальйонів.

Джерело: постанова КМУ від 16 травня 2025 р. № 563.

Нові проєкти, зареєстровані в травні

Оголошення військовослужбовця померлим: зміни до ЦПК України (13263 від 06.05.2025)

Законопроєкт пропонує конкретизувати процедуру оголошення померлим щодо військовослужбовців, які пропали безвісти у зв’язку з воєнними діями, за наявності доказів, що підтверджують факт смерті (загибелі), а також прирівняти правові наслідки оголошення померлими до правових наслідків, які настають у разі загибелі.

Окремо пропонується додати можливість встановлення смерті (загибелі) військовослужбовця, який пропав безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, за наявності доказів, що підтверджують факт смерті (загибелі).

Доказом може бути:

1) витяг з наказу про проходження військової служби, копія контракту тощо; 

2) довідка про загибель, видана командуванням військової частини; 

3) наказ командира військової частини, за яким військовослужбовець вважається зниклим безвісти; 

4) довідка командира військової частини про безпосередню участь у бойових діях або заходах оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі військової частини; 

5) повідомлення про смерть, видане територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; 

6) сповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зникнення безвісти; 

7) акт службового розслідування по факту зникнення військовослужбовця;

8) колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі; 

9) показання свідків; 

10) витяг із журналу бойових дій; 

11) документ про виконання бойового завдання; 

12) акт про настання смерті; 

13) акт службового розслідування військової частини щодо результатів комісійної перевірки факту загибелі; 

14) сповіщення про загибель; 

15) відомості про евакуацію тіла із зони бойових дій; 

16) фото- і відеозаписи з безпілотних систем, у тому числі фото- і відеосвідчення, що демонструють факти розстрілів, катувань, знущань над українськими військовослужбовцями представниками країни-агресора; 

17) інші докази.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Підготовка офіцерів запасу медичної служби (13276 від 12.05.2025)

Законопроєкт пропонує внести зміни в статтю 11 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо військової підготовки офіцерів запасу.

Зокрема, запровадити обов'язкову військову підготовку для студентів медичних та фармацевтичних спеціальностей за умови проходження професійно-психологічного відбору. Раніше військова підготовка за програмою офіцерів запасу була добровільною для всіх громадян.

Забезпечити проходження військової підготовки для своїх студентів мають заклади вищої освіти.

Автори пропонують залучити Міністерство охорони здоров'я до погодження військово-облікових спеціальностей медичного та фармацевтичного спрямування. 

Рекомендація Юридичної сотні: може бути підтримано після доопрацювання.

Заборона проведення масових заходів за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану (№ 13270 від 08.05.2025)

Зареєстровано законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проведення масових заходів за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Автори пропонують доповнити Статут внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарний статут ЗСУ правилом, що під час дії воєнного стану командиру забороняється проводити шикування та збирати особовий склад в громадських місцях або місцях скупчення цивільного населення, а також проводити зібрання особового складу, які не спрямовані на організацію та підтримання бойової підготовки, мобілізаційної готовності або виконання завдань з оборони держави. Зокрема, це стосується:

• представлення офіцерів;
• вручення Бойового Прапора;
• оголошення заохочень;
• оголошення стягнення.

Крім цього, пропонується надати право військово-цивільним адміністраціям забороняти проведення мирних зборів, мітингів та інших масових заходів, зокрема за участю військовослужбовців (за погодженням з Антитерористичним центром при СБУ або з Командувачем об’єднаних сил).

А до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад пропонують додати недопущення масового скупчення цивільного населення в місцях розташування (перебування) військових частин, установ, навчальних закладів Збройних Сил України.

Рекомендація Юридичної сотні: може бути підтриманий після доопрацювання, зокрема техніко-юридичного.

Про Військового омбудсмана (№ 13266 від 08.05.2025)
 

Основний зміст

1. Військовий омбудсман є посадовою особою, через яку Президент України здійснює демократичний цивільний контроль за сектором безпеки та оборони з питань забезпечення прав військовослужбовців, пов'язаних із виконанням ними військового обов'язку, участю в підготовці та виконанні завдань територіальної оборони, руху опору на тимчасово окупованих територіях України чи безпосередньою участю в бойових діях.
2. Надані визначення основним термінам, зокрема передбачається, що захист прав військовослужбовців — комплекс заходів демократичного цивільного контролю, що включає дії з попередження, виявлення, припинення порушень та поновлення порушених прав військовослужбовців.
3. Діяльність Військового омбудсмана поширюється на:

• військовослужбовців;
• військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;
• членів ДФТГ під час участі в підготовці та виконанні завдань ТРО, руху опору на тимчасово окупованих територіях України;
• іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу в ЗСУ, ДССТ, НГУ;
• поліцейських, які залучені до безпосередньої участі в бойових діях.

4. Законопроєкт визначає правову основу діяльності Військового омбудсмана та основні принципи його діяльності.  

5. Вплив чи втручання в діяльність Військового омбудсмана не допускається. 

6. Військовий омбудсман призначається на посаду Президентом України. Строк призначення  — 5 років. Одна і та сама особа не може бути призначена на посаду більш ніж два строки підряд. 

7. Вимоги до кандидатів на посаду:

• громадяни України;
• віком не молодші 30 років;
• вища освіта за ступенем не нижче спеціаліста (магістра);
• вільне володіння державною мовою;
• високі моральні якості;
• бездоганна репутація;
• протягом останніх 5 років перед  призначенням проживають в Україні;
• за станом здоров'я здатні виконувати відповідні обов'язки.

8. Щодо кандидата на посаду проводиться спеціальна перевірка на підставі:

1) письмової згоди на проведення спеціальної перевірки;

2) автобіографії;

3) копії паспорта громадянина України;

4) копій документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

5) медичної довідки щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

6) копії військово-облікового документа;

7) довідки про допуск до державної таємниці (за наявності);

8) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, перевіряються:

• наявність рішень суду, що набрали законної сили, щодо притягнення до кримінальної відповідальності;
• судимість, її зняття, погашення;
• факти пов’язаних з корупцією правопорушень;
• наявність в особи корпоративних прав.

9. Військовим омбудсманом НЕ може бути призначена особа,

1. не відповідає вимогам, наведеним вище;
2. за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
3. має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята;
4. притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
5. має статус військовослужбовця;
6. протягом останнього року притягалася до адмінвідповідальності за вчинення порушення, пов'язаного з корупцією;
7. відомості про яку внесені до ЄДР осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
8. є членом політичної партії;
9. відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
10. має громадянство або підданство іншої держави;
11. не пройшла спеціальної перевірки або не надала згоди на її проведення;
12. не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
13. має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 6 місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Зауваження. Законопроєкт не містить скороченого строку розгляду звернень для екстрених ситуацій. А загальний строк — 13 днів без урахування часу доставки скарги (наприклад, у разі надсилання поштою тощо). Крім цього, не визначений статус пропозицій, рекомендацій Військового омбудсмана, які надаються органам військового управління, військовому командуванню. Зокрема, у яких випадках вони обов’язкові до врахування, щодо обов’язкового обґрунтування у разі неможливості чи перешкод до їх виконання тощо. 

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

Результати засідання ВР за 13-16 травня

 Отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок збройних конфліктів: зміни

14.05.2025 прийнято закон про зміни до статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" щодо права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів. Після набрання чинності цим законом статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надаватиме орган опіки та піклування за місцем звернення або виявлення такої дитини. 

Закон направлений на підпис Президентові України.

Одноразова грошова допомога для утриманців загиблих
 

Прийнято за основу законопроєкт 13129, яким пропонується внести зміни до переліку членів сімей загиблих (померлих), що мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Передбачається, що таке прово матимуть утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13.05.2025 прийнято за основу.

Право інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби (№ 13111 від 17.03.2025)

ВРУ 14.05.2025 прийняла за основу законопроєкт, що передбачає наступні зміни. 

Якщо під час військової служби в СБУ чи Управлінні державної охорони України військовий створює певний обʼєкт у звʼязку зі службою, то особисті немайнові права на такий обʼєкт належать саме військовослужбовцю. Проте майнові права на такий обʼєкт належатимуть державі України в особі СБУ чи Управління державної охорони України.
 

Довідково: особисті немайнові права — це право, наприклад, бути визнаним творцем об'єкта.  Майнові права — це право на, зокрема, використання та надання дозволу використання створеного. Тобто військовий, який створив такий обʼєкт, буде офіційно визнаний його творцем. Проте користуватися таким обʼєктом і надавати дозвіл на використання може СБУ чи Управління державної охорони України.

 

Майнові права інтелектуальної власності на незареєстрований промисловий зразок та право на реєстрацію промислового зразка, створеного у звʼязку з виконанням службових обов’язків, буде мати держава.

Промисловий зразок буде вважатися створеним у звʼязку з виконанням службових обов’язків під час проходження служби, якщо він створений  військовослужбовцем:

• у звʼязку з виконанням службових обов’язків;
• з використанням службової інформації, досвіду, отриманого під час військової служби, озброєння, військової та спеціальної техніки або іншого військового майна.

Водночас автор, який створив такий промисловий зразок, має повідомити командира в/ч про це з матеріалами, що розкривають його суть достатньо ясно і повно, вказує усіх авторів, що спільно його створили, та завдання, у межах якого його було створено.

Передбачається порядок реєстрації такого промислового зразка, яка є підставою для виплати автору-військовослужбовцю винагороди за створення.

Проте, якщо не виконано процедуру з реєстрації, то сам автор чи його правонаступник отримує право це зробити. Тоді переважне право на придбання ліцензії має ЦОВВ.

Інші пропозиції законопроєкту

1. Посадовими інструкціями та (або) наказом, розпорядженням на військовослужбовця може бути покладено обов’язок здійснення інтелектуальної, творчої, у тому числі інноваційної, винахідницької або раціоналізаторської діяльності.

2. До обовʼязків командира бригади додати обовʼязок організовувати здійснення інноваційної, винахідницької або раціоналізаторської діяльності, що має на меті підвищення бойової та мобілізаційної готовності, забезпечення успішного виконання бойових завдань. Зараз це обов’язок командира роти.

3. Перелік військового майна доповнити майновими правами інтелектуальної власності.

4. МОУ буде здійснювати майнові права інтелектуальної власності.

5. Ліцензії (дозволи) можуть бути платними або безоплатними.

6. Військові частини наділяються майновими правами інтелектуальної власності для виконання поставлених завдань та (або) здійснення господарської діяльності. До майнових прав інтелектуальної власності, на які поширюється правовий режим військового майна, не застосовується право узуфрукта та положення про утилізацію.

Зауваження: узуфрукт наразі не передбачений в чинному законодавстві України, лише представлений в юридичних конструкціях інших положень: сервітуту, емфітевзису та суперфіцію. 

     7. Якщо посадова інструкція військовослужбовця прямо передбачає створення творів відповідних видів, авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до грошового забезпечення. 

     8. ЦОВВ, у якому автор проходить (проходив) військову службу, має право доручити іншій особі завершити незавершений твір, створений підлеглим військовослужбовцем, а також вносити зміни у завершений твір, супроводжувати його ілюстраціями, передмовами, післямовами.

     9. Майнові права на виконання, фонограму, відеограму, що здійснені (вироблені) у звʼязку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби, виникають і здійснюються аналогічно.

Станом на 20.05.2025 готується на друге читання.