Батуринська трагедія (Різанина в Батурині) сталася 2 листопада 1708 року, коли московські війська під керівництвом князя О. Меншикова зруйнували місто Батурин, резиденцію гетьмана Івана Мазепи. Це відбулося  за наказом Петра І  після того, як він дізнався про те, що гетьман перейшов на шведську сторону, домовившись із Карлом ХІІ протистояти московському царю.

25 тисяч московських військових штурмували фортецю Батурин. Місто тримало натиск і, можливо б, уціліло. Якби зрадник - один з полкових старшин Прилуцького полку Іван Ніс -  не показав ворогу таємний хід усередину фортеці. 

Того дня місто і прилеглі околиці були повністю спустошені. Було замучено і вбито, за різними оцінками істориків, 11 – 15 тис. осіб, незважаючи на вік і стать. Батурин було спалено дотла, в тому числі і церкви. Така сама участь спіткала й інші українські села, що траплялися Меншикову дорогою.

За свідченням шведського історика Фрікселя, генерал Меншиков наказав розіп’яти трупи козаків на плотах і пустити їх річкою Сейм. Так московський генерал хотів залякати усе населення Гетьманщини. 

Батуринська трагедія - це лише один із багатьох епізодів історії кількастолітньої агресії Московії-Росії проти України, яка триває і досі.

Маємо пам'ятати і робити правильні висновки про наше минуле, сьогодення і майбутнє.

Використано зображення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та відео 5 каналу

Поділитися