Трагедія, яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, позначилася на людських долях та навічно закарбувалася у наших серцях. Пекельний вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів українців.
Відтоді слово «Чорнобиль» стало синонімом смертельної ядерної небезпеки і некерованої стихії, бо жорстоким уроком змусило усвідомити всю незахищеність людства перед катастрофами планетарного масштабу. Однак масштаби трагедії могли бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність героїв ліквідаторів, які врятували світ від набагато страшнішої катастрофи.
Про трагедію Чорнобиля, як про можливу нову реальність, мусимо говорити нині, коли Україна зазнала повномасштабного вторгнення армії рф, та ворожі війська займали Чорнобильську та Запорізьку АЕС, остання досі під їхньою окупацією. За таких умов зростає загроза ядерних інцидентів на українських атомних електростанціях. Причому це актуально не лише для України, а й для всього Євроконтиненту, оскільки радіація не знає кордонів.
Події квітня 1986 року не будуть забуті ніколи. Відчуваємо досі наслідки тієї трагедії. Все, що сталося тоді на берегах Прип’яті, і все, що з тим пов’язане, не має терміну давності. Схиляємо голови перед пам’яттю тих, кого забрав Чорнобиль, та висловлюємо слова співчуття їхнім рідним і близьким. Наш святий обов’язок – пам’ятати, яку дорогу ціну сплачено за ліквідацію аварії, та шанувати героїв чорнобильців, надавати дієву допомогу усім, хто з честю прийняв суворий виклик чорнобильського лиха.
Дорогі ліквідатори! Низький вам уклін, що врятували не лише українців, а й усе людство від смертельної небезпеки. Дозвольте побажати вам якнайшвидшої Перемоги над ворогом, яку наближають наші мужні й сміливі захисники. Зичимо вам також доброго здоров’я, міцності духу, оптимізму та впевненості у завтрашньому дні.
З повагою,
міський голова Микола МЕЛЬНИЧУК
секретар міської ради Олександр СТЕПАНИШИН
Поділитися
