Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України ми постійно спостерігаємо за хаотичними ракетними обстрілами, бачимо повідомлення про фіксацію прольотів ракет в небезпечній близькості від атомних реакторів, за бойовими діями в районі Запорізької АЕС.
Окрім загрози на АЕС, не можна назвати мізерними і ризики застосування росією тактичної ядерної зброї.
Ми чуємо ядерну риторику, що лунає з кремля вже протягом півроку. Недопустима для нас розкіш – сприймати цю загрозу легковажно. У росії є і ядерна зброя, і тактика її використання, тому ми маємо брати до уваги, що у якийсь момент вони можуть її використати. Ми можемо вважати високими ризики ядерної катастрофи, можемо – низькими. Але важко посперечатись, що ми живемо в реальності, коли ризики можливі.
Отож базове розуміння того, що робити в разі ядерної катастрофи, нам може бути корисне.
Саме тому, в КНП «Старокостянтинівський ЦПМСД» було ініційовано, організовано та проведено навчання для медичної спільноти громад. Участь в навчанні взяли медичні працівники центру ПМСД, а також дитячих садочків та шкіл.
Основною ціллю зібрання – нагадати медичній спільноті послідовність дій у випадку ядерного вибуху, особлива увага приділялася йодній профілактиці.
Наразі хочемо висвітлити найбільш актуальні та поширені питання та надати відповіді на них.
Питання №1: Чи можна хоч щось зробити при ядерній небезпеці?
Відповідь: Уявімо, що аварія на АЕС все ж таки сталася. І уявімо, що вона застала вас вдома.
Найкращою рекомендацією в цьому випадку буде і надалі перебувати всередині, поки не буде офіційних рекомендацій діяти інакше.
Перше, що потрібно усвідомити. Ядерні вибухи призводять до значної кількості жертв та руйнацій саме через факт вибуху. Потім додається ще й вплив радіації.
Та ми не можемо побачити радіацію й відчути її на смак. Уявіть, що це пил. І вам треба якнайменше контактувати з цим пилом. Якщо ви вже опинились всередині, то не виходьте на вулицю, закрийте всі шпарини, загерметизуйтеся.
Важливо:
- пити лише бутильовану воду;
- вживати лише ту їжу, яка не контактувала з відкритим повітрям (наприклад, консерви);
- запастися препаратами від хронічних захворювань;
- заклеїти скотчем усі щілини на вікнах;
- якщо ви потрапили в приміщення з вулиці – помитися та зняти одяг, який запакувати в пакети чи поліетиленові мішки.
Це база, яка знадобиться всім і може знизити негативний вплив радіації.
У разі застосування ядерної зброї спочатку ми мали би відчути звукову та ударну хвилю безпосередньо від вибуху.
Радіонукліди "приходять" пізніше. Так само з вибухом на атомній станції.
Якщо ви не бачите, наприклад, "ядерного гриба", самого вибуху, то у вас є кілька хвилин, щоб добігти до укриття, сховатися та загерметизуватися.
Питання №2: Чи варто негайно евакуюватися на авто?
Відповідь: експерти вважають, що це не найкраща ідея.
По-перше, не лише вам прийде це в голову. Ми вже спостерігали які утворюються затори при масовій евакуації після початку повномасштабної війни.
По-друге, важко зрозуміти, а куди саме бігти. Напрямок вітру може змінитися, і ось вам вже треба змінювати напрямок евакувакуації.
"Якщо починається паніка, вам треба дуже ретельно зважити ризики. Наскільки швидко ви зможете рухатись? Чи не зміниться напрямок вітру? Чи не випаде дощ? Це дуже ризиковано. Найкраще все ж таки залишитися вдома хоча б протягом наступних 24 годин, якщо немає інших офіційних рекомендацій", – вважають радіобіологи.
До того ж машину неможливо герметизувати. За першу добу доза опромінення, яку можна отримати від викинутих в результаті викиду радіонуклідів, зменшується в 10 разів через розпад короткоживучих ізотопів. Дуже важливо: якщо катастрофа таки станеться, уряд буде надавати рекомендації. Їх точно варто буде дослухатися.
Питання №3: Чи варто пити йод профілактично?
Відповідь: Ні. Не треба пити йод про всяк випадок.
Питання №4: Чому розчин йоду неефективний? Адже в його складі той самий йодид калію?
Відповідь: Інші види йодних розчинів (спиртовий розчин йоду, розчин Люголя, повідон-йод) не всмоктуються та не накопичуються в щитоподібній залозі, отже не захистять від радіоактивного йоду. Йдеться як про приймання всередину, так і про нанесення йодних сіточок.
Прийом зазначених препаратів в кращому випадку не принесе жодного ефекту, в гіршому ж – зашкодить (хімічні опіки ротової порожнини, стравоходу тощо).
Тому єдиним препаратом для ефективної йодної профілактики залишається калій йодид.
Після ядерної аварії може бути рекомендований прийом калію йодиду.
Зазвичай одноразово, в рідкісних випадках – повторно.
Приймати профілактичну дозу йодиду калію потрібно тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики! Таке оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади всіма доступними засобами масової інформації.
Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням "хмари" та через 6 годин після. Не рекомендується прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.
Питання №5: Кому і в яких дозах потрібно приймати калію йодид?
Відповідь:
- діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг,
- діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг,
- діти від 3 до 12 років – 62,5 мг,
- підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.
Людям старшим за 40 років калій йод не призначають! Просто тому що його ефективність і ризики раку щитоподібної залози вже не такі високі в цьому віці.
Після 40 років щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, отже прийом калію йодиду може завдати більше шкоди, ніж користі.
Які наслідки прийому йодиду калію?
Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров'я дітей та дорослих. Але якщо приймати такі препарати протягом тривалого часу і у неправильному дозуванні, підвищується ризик зниження функції щитоподібної залози.
Отже, приймати йодовмісні препарати для профілактики не варто.
Питання №6: Якщо жінка, старша за 40 років, вагітна або годує грудьми, чи потрібно їй приймати йод?
Відповідь: Так. У цьому випадку приймати калій йод треба. Під час вагітності та годування грудьми щитоподібна залоза жінки є активнішою, ніж у невагітних жінок, і кількість радіоактивного йоду, що поглинається, збільшується.
Питання №7: Чи потрібно приймати калій йодид людям, у яких видалена щитоподібна залоза? А якщо видалена одна доля?
Відповідь: Якщо вам повністю видалили щитоподібну залозу, калій йодид приймати не потрібно. У разі, якщо видалення було частковим, й одна доля залишилася, потрібно проконсультуватися з лікуючим лікарем.
Питання №8: Чи врятує йод від променевої хвороби?
Відповідь: Ні. Калію йодид захищає конкретний орган: щитоподібну залозу.
Що таке променева хвороба? Фактично, це ситуація, коли організм не справляється з ураженнями, які стаються через вплив радіації.
Проте науковці заспокоюють: щоб отримати променеву хворобу, треба отримати просто шалені дози радіації. Це не так просто, якщо ви цивільна людина.
З повагою, директор Анатолій ШВЕЦЬ
та медичний персонал КНП «Старокостянтинівський ЦПМСД»
Поділитися
