Упродовж І півріччя 2021 року Фондом соціального страхування України було зареєстровано 330 смертельних нещасних випадків, на які складено акти за формою Н-1/П (визначено зв’язок з виробництвом). З них 14 померлих працівників знаходились у стані алкогольного сп’яніння.
Загалом у січні-червні травмувались під час виконання посадових обов’язків внаслідок алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння 32 особи.
Робота в стані сп’яніння є частою причиною травм, зокрема, саме серед працівників у такому стані спостерігається високий рівень смертельного травматизму. Навіть невисокий вміст алкоголю у крові, який не має явних зовнішніх ознак, викликає зменшення швидкості рухових реакцій, знижує працездатність і уважність, прискорює стомлюваність.
Нагадуємо, працівникам у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння заборонено перебувати на виробничих об’єктах. Такі працівники мають бути відсторонені від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору.
У разі настання нещасного випадку на виробництві заклад охорони здоров’я проводить необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів, токсичних або отруйних речовин) і визначає ступінь його сп’яніння.
Відповідний висновок чи витяг з протоколу (з окремим позначенням у разі відмови потерпілого визначити ступінь сп’яніння), довідку із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ, заклад охорони здоров’я безоплатно надає протягом однієї доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння).
Окремо зазначимо, що загальні захворювання або невиробничі травми, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням, є підставою для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.