Цифровізація забезпечення засобами реабілітації  ­

31 грудня 2024 р. постановою № 1543 Кабінет Міністрів вніс зміни щодо цифрового розвитку надання соціальної підтримки.  Передбачено, що банк даних з проблем інвалідності тепер є функціональною підсистемою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.  Єдина система  містить дані про осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення, а також про потреби в забезпеченні та про забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації і реабілітаційними послугами. Під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) верифікація відомостей також відбуватиметься за допомогою засобів єдиної системи. Відомості, внесені через електронний кабінет особи на соціальному порталі Мінсоцполітики, верифікуються шляхом електронної інформаційної взаємодії з: · інформаційною системою ДМС — про адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування); · Єдиним державним демографічним реєстром — про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), стать, дату народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус;  · У разі відсутності відомостей у відомчій інформаційній системі ДМС — про адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування); · Державним реєстром фізичних осіб-платників податків — про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Також уточнено перелік допоміжних засобів реабілітації, а також технічні характеристики, зокрема крісла колісного (з подвійним ручним керуванням, з однобічним ручним керуванням тощо), триколісних велосипедів (з ножним приводом, з ручним приводом) тощо.

Оцінювання повсякденного функціонування особи ­

Кабінет Міністрів України Постановою від 27 грудня 2024 р. № 1542 вніс зміни до низки нормативно-правових актів. Зміни до законодавства спрямовані на врегулювання нормативно-правової бази у зв'язку із запровадженням оцінювання повсякденного функціонування особи. Розширено перелік документів, на підставі яких можна реалізувати свої права на пільги та соціальний захист, зокрема, це витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, який замінить висновки МСЕК.  Зміни ·  безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів,  ·  отримання статусу ветерана військової служби,  ·  забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю тощо. Оновлено порядок встановлення медичних показань для забезпечення автомобілями та протипоказань до керування ними. Тепер ця процедура здійснюється в межах оцінювання повсякденного функціонування особи. Також оновлено термінологію відповідно до сучасних стандартів. Установлено, що за наявності технічної можливості громадянам не потрібно самостійно подавати витяг з рішення ЕКОПФО. Суб'єкт надання публічних послуг отримуватиме цей документ через систему електронної інформаційної взаємодії. Також втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 955.

Зміни до порядку надання пільг

Кабінет Міністрів Постановою від 31 грудня 2024 р. № 1553 вніс зміни до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Відтепер пільги з оплати комунальних послуг, які надаються залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї, надаються за умови, що розмір такого доходу в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Для осіб, які звернулися за наданням пільг з 1 січня 2025 р., зміни застосовуються з 1 січня 2025 р.  Для осіб, які отримували пільги до 31 грудня 2024 р., зміни застосовуються після закінчення опалювального сезону 2024/25 року. Довідково: у 2025 році величина доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 4240 грн.

Зміни щодо порядку виплати пенсій

Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” установлено, що у 2025 році в період дії воєнного стану пенсії, які призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів 03 січня 2025 року прийняв Постанову  № 1, що встановлює коефіцієнти, які будуть застосовуватися до пенсій, що перевищують 23610 гривень.

Розмір коефіцієнту залежить від величини перевищення 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відтепер до частини пенсії, що перевищує 10, але не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, застосовується коефіцієнт 0,5;

якщо пенсія перевищує 11, але не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — 0,4;

якщо пенсія перевищує 13, але не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — 0,3;

якщо пенсія перевищує 17, але не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — 0,2;

якщо пенсія перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — 0,1.

Звертаємо увагу! Установлено, що в період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в АТО, ООС або в бойових діях після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а також до пенсій у разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

 

Зміни до правил перетину державного кордону 

Правила перетинання державного кордону громадянами України доповнено новою нормою.

У період дії воєнного стану чоловіки від 18 до 25 років, які проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах або розвідувальному органі Міноборони, укладеним на умовах, передбачених абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, та які до укладення такого контракту не проходили військову службу (крім базової), можуть перетнути кордон за умови виконання правил перетинання державного кордону та наявності:

1. довідки (форма, затв. МОУ), виданої командиром в/ч (керівником ТЦК та СП), керівником підрозділу розвідувального органу Міноборони, із зазначенням відомостей щодо укладання контракту; 

2. військово-облікового документа.

Довідково: норма стосується контрактів, укладених під час дії воєнного стану строком на 1 рік громадянами віком від 18 до 25 років (крім осіб офіцерського складу) відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Джерело: постанова КМУ від 31 грудня 2024 р. № 1536. 

Посади військовослужбовців, які передбачають обов’язкове володіння англійською мовою

Кабмін на виконання Закону України “Про застосування англійської мови в Україні” затвердив переліки посад військовослужбовців офіцерського, сержантського і старшинського складу, кандидати на зайняття яких із числа військовослужбовців за контрактом зобов’язані володіти англійською мовою.

Важливо! Ця постанова набирає чинності через 4 роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Переліки будуть стосуватися військових у:

• Міноборони, розвідувальному органі МОУ та Збройних Силах;
• Державній спеціальній службі транспорту;
• Управлінні державної охорони;
• Службі безпеки;
• Службі зовнішньої розвідки;
• Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації;
• Державній прикордонній службі та Національній гвардії.

У переліках вказані:

1) посади;

2) рівень володіння англійською мовою:

• за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти — не нижче А2, В1, В2, С1;
• за стандартом НАТО STANAG 6001 — не нижче СМР 1, СМР 1+, СМР 2, СМР 2+.

Джерело: постанова КМУ від 27 грудня 2024 р. № 1522. 

 

Зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

Відтепер переміщення осіб офіцерського складу між видами, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України, ОВУ, з’єднаннями, військовими частинами, ВВНЗ, ВНП ЗВО, установами та організаціями здійснюється наказами вищої уповноваженої  посадової особи. У період дії воєнного стану переміщення осіб офіцерського складу у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно між формуваннями, що підпорядковані Головнокомандувачу Збройних Сил України, здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України. 

Джерело: Указ Президента України №894/2024 від 31.12.2024

 

Зміни до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві 

Для потреб комплектування ЗСУ та ДССТ на службу у військовому резерві можуть бути прийняті громадяни України, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

​​         Граничний вік перебування на службі у військовому резерві встановлюється:

1) для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом,  — до 45 років;

2) для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом,  — до 50 років;

3) для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом,  — до 55 років;

4) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу  — до 45 років;

5) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) — до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу)  — до 55 років;

6) для військовослужбовців вищого офіцерського складу  — до 60 років;

7) для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, із числа:

рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу  — до 60 років;

вищого офіцерського складу  — до 65 років.

На службу у військовому резерві за контрактом приймаються військовозобов’язані (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації), які пройшли професійно-психологічний відбір, визнані придатними до служби у військовому резерві за станом здоров’я та відповідають вимогам проходження служби.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути прийняті в мирний час на службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку.

Військовозобов’язані, які не досягли 25-річного віку та пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» чи базову військову службу, приймаються на службу у військовому резерві за їхньою згодою. З такими військовозобов’язаними укладається контракт.

В особливий період звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам, зараховуються на службу у військовому оперативному резерві в обов’язковому порядку.

Громадяни, які приймаються на службу у військовому резерві, проходять обов’язковий медичний огляд для визначення придатності до служби.

Контракт може бути припинено (розірвано), а резервіст звільнений у зв’язку з невиконанням обов’язків служби.

З дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, резервісти зобов'язані:

1.з’явитися на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

2.якщо проходять службу у військовому резерві, зобов’язані з’явитися до військових частин у строки, визначені командирами;

Командири військових частин здійснюють оповіщення громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву, а керівники ТЦК та СП  — громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після звільнення з військової служби.

В особливий період оповіщення резервістів, їх прибуття до ТЦК та СП, ЗСУ та ДССТ, перевірка військово-облікових документів, уточнення персональних даних, надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, організація медичного огляду, оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відправлення до місць проходження військової служби здійснюється відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для резервістів молодшого та старшого офіцерського складу строки вислуги та перебування у військовому званні встановлюються в порядку, визначеному для військовослужбовців ЗСУ та ДССТ.

Первинне військове звання сержантського і старшинського складу присвоюється резервістам рядового складу, які пройшли підготовку відповідного рівня, одночасно із призначенням на посади сержантського і старшинського складу.

Резервіст підлягає виключенню з військового оперативного резерву та звільненню зі служби у військовому резерві:

1) у зв’язку з прийняттям (призовом) на військову службу;

2) за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до служби;

3) за віком;

4) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» для військовослужбовців;

5) через службову невідповідність;

6) у зв’язку з вироком суду, яким призначено позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи права займати певні посади;

7) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого резервіста притягнуто до кримінальної, адміністративної та/або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

8) у зв’язку з виникненням обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», унаслідок яких резервіст не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі рапорту резервіста;

9) у разі невиконання під час мобілізації обов’язків, передбачених частинами першою та третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,  якщо резервіст добровільно протягом десяти календарних днів з дня вручення вимоги, визначеної статтею 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконав зазначеного в ній обов’язку (обов’язків);

10) у разі неможливості встановлення місця перебування резервіста протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, якщо це не пов’язано з виконанням ним обов’язків служби у військовому резерві;

11) у разі припинення громадянства України;

12) у зв’язку з виїздом на строк більше трьох місяців за межі України;

13) у зв’язку з невиконанням обов’язків служби у військовому резерві.

Джерело: Указ Президента України №895/2024 від 31.12.2024

Присвоєння первинних офіцерських звань у Збройних Силах України: зміни

Відтепер військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, призначеним на посади офіцерського складу під час дії воєнного стану, первинне військове офіцерське звання присвоюється командирами корпусів, посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі.

Військове звання молодшого лейтенанта може бути присвоєне військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,  мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли в разі потреби курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу, а також військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які під час дії воєнного стану проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, мають вищу освіту ступеня магістра або прирівняну до неї та мають досвід роботи на керівних посадах на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності не менше двох років, з одночасним призначенням на посади осіб офіцерського складу з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності.

Джерело: Указ Президента України №893/2024 від 31.12.2024