Під час воєнного стану по всій країні проблемою стало перевезення пасажирів транспортом загального користування. Ще до війни були проблеми з пасажирськими перевезеннями . Однією із них, яка на сьогоднішній день є самою важливою – це відсутність водіїв, частина з яких під час воєнного стану мобілізовані. Ця проблема стосується пасажирських перевезень і в Старокостянтинівській міській територіальній громаді.
В Старокостянтинівській міській територіальній громаді перевезення пасажирів здійснюють приватні перевізники – ФОПи. Відповідно до критеріїв урядової постанови № 76 від 27 січня 2023 року «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» не передбачена можливість бронювання водіїв для ФОП. Органи місцевого самоврядування попри зусилля й спроби, нездатні без змін до державної політики вирішити цю проблему. В більшості на маршрутах працюють водії похилого віку, які не підлягають мобілізації, але це не дає повністю вирішити цю проблему. Водії не можуть працювати 10 - 12 год за кермом. Згідно трудового законодавства передбачено – 8 год. Тому не на усіх маршрутах перевізники виконують рейси згідно затверджених графіків руху. Деякі перевізники взагалі призупинили роботу на маршрутах загального користування. Виникає питання необхідності шукати жінок - водіїв, як у тролейбусах. Однак проблема полягає в тому, що згідно з чинними правилами, права на керування автобусом (пасажирські перевезення) – клас D, можуть отримати лише ті водії, які не менше трьох років пропрацювали водіями транспортних засобів та мають право на водіння транспортних засобів вищих категорій ( С, В). Просто так взяти жінок та посадити за кермо автобуса неможливо.
Значною проблемою для приватних перевізників стала проблема пільгових перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Дана проблема породжує з однієї сторони численні скарги і нарікання пільговиків, з іншої – автоперевізників. Згідно норм чинного законодавства автоперевізники зобов’язані безкоштовно перевозити понад 14 категорій громадян України, які мають право на пільговий проїзд на маршрутах загального користування і за тим же законодавством мають право на компенсацію збитків за перевезення пільгових категорій пасажирів.
З 2016 року держава взагалі відмовилась від своїх зобов’язань компенсувати збитки за перевезення пільгових категорій пасажирів, переклавши свій обов’язок на розсуд органам місцевої влади. Саме на розсуд, тому що законодавче регулювання даного питання відсутнє.
Нині процес відшкодування збитків перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян у громадському транспорті не врегульований і тут органи місцевої влади намагаються вирішити дану проблему хто як може. Бо ж люди переконані, що право пільговиків на безкоштовний проїзд нікуди не зникло і не може бути обмежене, воно має бути забезпечене перевізниками і владою на 100 відсотків.
Тому влада громади вирішила запровадити у місті тимчасовий механізм перевезення пільгових категорій громадян за окремим графіком, тим самим не обмеживши прав пільгових категорій на безкоштовний проїзд.
У 2024 році приватним перевізникам сплачено 1,4 млн. грн. компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій населення (це заборгованність за 2023 рік).
Перевізники також заявляють, що економічні труднощі ставлять пасажирські перевезення на грань виживання, вони мусять витрачатися на ремонт автобусів, придбання пального, запасних частин, заробітну плату водіїв.
Багато проблем у пасажирських перевезеннях громади могло б вирішити запровадження комунального транспорту, але в умовах воєнного стану є свої труднощі для вирішення цього питання. Через дефіцит місцевого бюджету немає можливості придбати транспортні засоби для здійснення перевезень пасажирів.
Значна частина жителів м. Старокостянтинів – це військовослужбовці, які користуються соціальними благами міста, в тому числі і пільговим перевезенням пасажирів. Тому дуже важливо, щоб податок з доходів фізичних осіб, зокрема з грошового забезпечення військовослужбовців, зараховувався б до місцевих бюджетів. Це стане суттєвим джерелом надходжень та своєрідним компенсатором для оплати додаткових видатків.