В четверту суботу листопада – День пам’яті жертв голодоморів в Україні, день глибокої скорботи за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників.
Понад 90 років тому попередники путінського режиму, приспішники сталінізму вчинили в Україні великий голод, загубивши мільйони життів українців. Трьома потужними хвилями прокотився Україною Голодомор: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, він став масштабною національною трагедією та назавжди увійшов в нашу історію як найчорніші між чорними часами в історії України. Великий голод 1932-1933 років був наймасовішим і найжорстокішим. Його називають геноцидом українського народу. Це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Старокостянтинівщина відчула на собі весь біль голоду, де кожен з нас втратив частку свого коріння.
Україна і світова спільнота вшановують пам’ять жертв геноциду українського народу, у скорботі згадуємо мільйони наших земляків, яких було приречено на мученицьку голодну смерть лише за те, що вони були українцями. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу з найбільш родючими землями Європи. Це була трагедія вселенського масштабу.
Дорогою ціною наш народ заплатив тоді за право жити на рідній землі.
І знову ми платимо кров’ю і життями за нашу волю.
А ворог все той же і з тими ж імперськими амбіціями. Однак московію чекає прощання з ілюзіями.
Україна вистоїть і переможе! Україна відродиться! Ми постанемо дійсно державотворчою, цивілізованою, культурною нацією! І це – нестримний процес животворення, очищення нашого життя, будівництва оновленої країни. Запорукою нашої перемоги є непохитна єдність українського народу. Україна змінює світ, і показує – що є добро, а що є абсолютне зло.
Навіть за найтемніших часів Україна вміла зберегти своє серце і свою душу. Так було в моторошні часи голодоморів. Так є і нині.
Вшановуючи День пам’яті жертв голодоморів, схилімо голови, пом’янімо душі безневинно убієнних жертв тих голодоморів тихою молитвою і поминальною свічею. Вічна їм пам’ять! Нехай Господь прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі й надії та дасть сил на утвердження тієї держави, про яку мріяли наші батьки, діди і прадіди, де головною цінністю стане життя і свобода кожного громадянина.

 З повагою,
міський голова Микола МЕЛЬНИЧУК
секретар міської ради Олександр СТЕПАНИШИН

Поділитися