Туберкульоз

Визначення туберкульозу та його основні форми

Туберкульоз (інакше – сухоти) – інфекційна хвороба, яку викликає мікобактерія туберкульозу. Захворювання має хронічний перебіг. Найчастіше вражаються легені хворого (легеневий туберкульоз або туберкульоз легень), а в разі позалегеневого туберкульозу можуть вражатися інші органи, зокрема, кістки, шкіра, оболонки мозку, нервова система, нирки, печінка та ін.

Форми туберкульозу

• Активна форма – може бути відкрита (коли хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу, наприклад, під час кашлю) та закрита (коли немає виділення мікобактерії назовні, тобто хворий незаразний);
• Латентна (прихована) форма.

Збудник туберкульозу

Туберкульоз викликається бактерією Mycobacterium tuberculosis (мікобактерія туберкульозу, інакше – туберкульозна поличка, або паличка Коха, названа так на честь її першовідкривача), що найчастіше вражає легені – основний орган дихальної системи. Туберкульоз поширюється від людини до людини через повітря, через повітряно-краплинний механізм передачі. Переважно це відбувається, коли особи з активною (відкритою) формою туберкульозу кашляють, чхають чи спльовують слину, у результаті чого мікобактерії потрапляють у повітря. Аби заразитися, достатньо лише незначної кількості паличок туберкульозу. Найбільший ризик заразитися від хворого мають члени його родини, колеги чи медичні працівники, які тривалий час контактують із хворим на відкриту форму туберкульозу.

Збудник туберкульозу доволі стійкий у навколишньому середовищі: витримує висихання до декількох тижнів, нагрівання до 100 ̊ С протягом 5-7 хвилин. Руйнується туберкульозна паличка під дією ультрафіолетового опромінення (УФО), тому в лікувальних закладах, де лікують хворих на туберкульоз, застосування ультрафіолетових ламп обов’язкове.

Ознаки та симптоми туберкульозу, як проявляється туберкульоз?                       Латентна (прихована) форма туберкульозу. Збудники туберкульозу знаходяться в тілі хворого, проте імунна система попереджує їх розповсюдження. Це означає, що в цієї особи немає симптомів (ознак) туберкульозу і що вона не є заразною. Проте інфекція все ж перебуває в її тілі, а отже, за сприятливих умов може спровокувати хворобу.               Ризиком для активацій мікобактерії туберкульозу є такі стани:

• інфікування ВІЛ (СНІД);
• тютюнокуріння;
• кількісне і/або якісне недоїдання, хронічне недоїдання (мальнутріція);
• інфікування на туберкульозну паличку за останні 2 роки;
• анормальна будова (Х-подібна) грудної клітини;
• ослаблена імунна система;
• цукровий діабет;
• ниркова недостатність;
• вживання наркотиків та алкоголю;
• ракові захворювання;
• імуносупресорна терапія, наприклад, при пересадці органів;
• тривала глюкортикоїдна терапія;
• ревматоїдний артрит;
• хвороба Крона;
• псоріаз;
• червоний системний вовчак.

Приблизно одна четверта населення світу має латентний туберкульоз, тобто ці особи заражені мікобактерією туберкульозу, проте хвороба не розвинулася завдяки захисній роботі імунної системи. Особи, інфіковані паличкою туберкульозу, мають 5-15% ризику захворіти на туберкульоз протягом життя. Особи зі слабкою імунною системою, наприклад, люди з ВІЛ, із цукровим діабетом, із ознаками хронічного недоїдання (мальнутріції), особи, які курять, – мають вищий ризик захворіти на туберкульоз. Профілактично-медикаментозна терапія осіб групи ризику зменшує ймовірність виникнення та розвитку активної форми туберкульозу.

Активна (відкрита) форма туберкульозу. Під час активної форми (фази) туберкульозу мікобактерії активно розмножуються та спричиняють прояви хвороби. Така особа є заразною, може поширити мікроб іншим. 90% випадків активного туберкульозу в дорослих – це реактивація (загострення) латентної форми туберкульозної інфекції.

Симптоми активної (відкритої) форми туберкульозу, коли треба звернутися до лікаря:

• нав’язливий кашель, що триває понад 3 тижні;
• у мокротинні є сліди крові;
• біль у грудях;
• відчуття постійної втоми, слабкість;
• втрата апетиту;
• втрата ваги;
• нічний піт (пітливість);
• гарячка 37-38 ̊С або знижена температура 35,5 ̊С;
• озноб;
• відчуття розпирання в шиї.

Перебіг активної фази туберкульозу (відкрита форма) може бути підгострим (помірним) протягом багатьох місяців. Небезпечним наслідком такого підгострого перебігу хвороби є те, що хворі можуть відкладати візит до лікаря, у той же час розповсюджувати бактерію серед оточуючих, бути заразними. Особи з активним туберкульозом можуть заразити від 5 до 15 осіб, із якими контактують протягом року. Без відповідного лікування, близько 45% осіб без імунодефіциту, зумовленого ВІЛ, та майже всі ВІЛ-позитивні хворі з туберкульозом помирають.

Діагностика туберкульозу. Навіть сьогодні багато країн світу для діагностики туберкульозу використовує традиційний метод мікроскопічного дослідження мазка мокроти. У лабораторних умовах в зразках мокроти з легень хворого під мікроскопом визначають, чи присутня мікобактерія туберкульозу. Проте мікроскопічно можна зафіксувати лише половину випадків туберкульозу, до того ж таким чином не визначається резистентність (стійкість) до антибіотиків.

Щоби діагностувати туберкульоз, проводять такі дослідження:

• флюорографія (або рентгенологічне обстеження) грудної клітки;
• стандартні та спеціалізовані аналізи крові;
• лабораторне дослідження харкотиння пацієнта;
• проба Манту – шкірний тест на наявність специфічної імунної відповіді до мікобактерії туберкульозу шляхом внутрішньо шкірного введення туберкуліну.

Саме тому, що туберкульоз є небезпечною хворобою та може швидко поширюватися серед населення Старокостянтинівський ЦПМС щороку проводить туберкулінодіагностику серед дитячого населення. Цього року було прийнято рішення обстежити людей старше 60 років, які перехворіли на пневмонію з підвердженим Covid-19. Для обстеження необхідно здати мокротиння. Дане обстеження дасть можливість виявити туберкульоз латентної (безсимтомний) форми та надати необхідне адекватне лікування на початковій стадії. Обстеження пацієнтів будуть проводити сімейний лікар та медична сестра.

Результати проби Манту.

Відсутність шкірної реакції на пробу Манту означає, що організм немає виробленого імунітету проти туберкульозу. При негативному результаті проби Манту проводять щеплення протитуберкульозною вакциною. Натомість інтенсивне почервоніння (гіперемія) ділянки введення туберкуліну – ознака наявності специфічної відповіді (Т-лімфоцитів) на збудник хвороби, тобто організм раніше вже контактував із туберкульозною паличкою і/або був вакцинований, тож потреби у вакцинації нема.

Результати проби Манту визначають через 48-72 години, вимірюючи діаметр почервоніння чи папули. Результати загалом трактують так:

• негативний – якщо почервоніння відсутнє або діаметром до 5 мм;
• позитивний – почервоніння діаметром 10-15 мм, інколи більше (за виключенням алергічної реакції).

При сумнівному результаті пробу варто повторити через 3 тижні після першої ін’єкції. Профілактика туберкульозу

Туберкульоз переважно вражає дорослих працездатного віку. Проте захворіти на туберкульоз можна у будь-якому віці. 95% всіх смертей від туберкульозу припадає на країни, що розвиваються. Для осіб із ВІЛ ризик розвитку активної форму туберкульозу зростає в 19 разів. Ризик відкритої (активної) форми туберкульозу зростає при будь-яких станах, що послаблюють імунну систему. Наприклад, недоїдання збільшує ризик у три рази. Систематичне вживання алкоголю та тютюнопаління підвищує ризик у 3,3 та 1,3 рази відповідно.

Туберкульоз у дітей

Часто хворіють діти, які мають недостатнє, неповноцінне харчування (мальнутріція). Туберкульоз у дітей важко діагностувати. Переважно в дітей туберкульоз перебігає складно, часті позалегеневі форми прояву хвороби, високий рівень смертності та інвалідизації. Саме тому важливим інструментом для боротьби з туберкульозом є щеплення.

Щеплення від туберкульозу

Захист від туберкульозу забезпечує вакцина БЦЖ (лат. BCG). Вона виготовлена з Mycobacterium bovis і вперше використана 1921 року. Вакцина БЦЖ рекомендована дітям та дорослим до 35 років, які перебувають у групі ризику захворіти на туберкульоз.

Вакцина БЦЖ входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ. В Україні, як і в багатьох інших країнах, де розповсюджений туберкульоз, щеплення вакциною БЦЖ є обов'язковим. Вакцинація проти туберкульозу здійснюється на 3-5 добу після народження дитини (не раніше ніж через 48 годин), недоношених дітей вакцинують при досягненні ваги понад 2500 г, згідно з календарем профілактичних щеплень, затвердженого МОЗ України. Окрім дітей, вакцинують осіб, що належать до категорії ризику.

Групи ризику:

• діти, які проживають на територіях із високим рівнем захворюваності на туберкульоз;
• особи, які контактують у сім’ї з хворими на туберкульоз;
• особи, які живуть та працюють понад 3 місяці з людьми на території з високим рівнем захворюваності на туберкульоз;
• працівники системи охорони здоров’я, які мають контакт із хворими, віком понад 35 років (повинні вакцинуватися, якщо вони не були вакциновані, не мають сліду від вакцини чи відповідних документів. Перед вакцинацією проводять пробу Манту. Щеплення проводять при негативному результаті проби Манту).

Як вберегти друзів та сім’ю від зараження на туберкульозну інфекцію від хворого?

Знизити ризик поширення мікобактерії туберкульозу від хворого до здорових людей допоможуть такі поради і заходи:

• Хворий має залишатися вдома. Хворий не повинен ходити на роботу, до школи чи спати в одній кімнаті з іншими людьми протягом перших декільком тижнів лікування активного туберкульозу.

• Хворий має прикривати рот під час кашлю, чихання, розмови. Завжди використовувати хустинки, щоб прикривати рот кожного разу, коли сміється, чхає чи кашляє. Збирати використані хустинки до мішка, що закривається, та викидати після використання.

• Хворий має вдягати медичну маску. Протягом перших трьох тижнів лікування вдягати медичну маску, коли хворий перебуває серед інших людей

• Вентилюйте приміщення. Туберкульозна паличка поширюється легше в малих закритих приміщеннях, де повітря погано обмінюється. Якщо на вулиці не дуже холодно, відкрийте вікна та використовуйте вентилятор, щоби видути повітря з кімнати назовні.

Ефективне лікування туберкульозу

Туберкульоз – це хвороба, яку можна вилікувати при бажанні хворого на туберкульоз. Більшість інших бактеріальних інфекцій лікують за допомогою антибіотиків протягом 1 або 2 тиж нів, проте з туберкульозом, як бачимо, все по-іншому.                                     Туберкульоз – це інфекція, що дуже швидко розвивається та прогресує насамперед в ослабленому організмі з низькою опірністю, слабкою імунною системою. Саме тому важливо пам’ятати про нібито прості поради щодо здорового харчування, фізичної активності та вчасного звернення за допомогою до лікарів. Проте такі «прості» поради можуть врятувати життя та зберегти ваше здоров’я, а у разі своєчасного адекватного лікування туберкульоз практично завжди може бути вилікуваний. Тому будьте здорові, бережіть себе та ваших близьких!

З повагою, директор А.І.Швець

та медичний персонал КНП «Старокостянтинівський ЦПМСД» 

Поділитися