2 жовтня на фасаді Старокостянтинівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 4 відкрили ще дві пам’ятні дошки на честь героїв російсько-української війни, випускників школи — Назарова Віктора Олександровича та Ращупкіна Олександра Георгійовича, які загинули, захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі.
Право відкрити меморіальні дошки надали батькам загиблих воїнів.
Віктор Назаров народився 1 лютого в м. Старокостянтинів. Закінчив Старокостянтинівську ЗОШ I–III ступенів № 4. Здобув вищу юридичну освіту. У 2000–2002 рр. пройшов строкову службу та отримав звання старшого сержанта. Одружився. Разом із сім’єю проживав в Самбірському районі Львівської області. Виховував двох дітей. Працював інженером техніки безпеки приватного підприємства. Із перших днів вторгнення росії в Україну, Віктор став на захист Батьківщини й служив у лавах тероборони. Був парамедиком у місті Куп’янськ Харківської області. Рідні втратили зв’язок із ним 20 листопада 2022 р. Загинув Віктор 23 листопада 2022 р. у с. Подоли Куп’янського району Харківської обл.
Олександр Ращупкін народився у Старокостянтинові 4 червня 1990 року. Навчався у Старокостянтинівській ЗОШ І–ІІІ ступенів № 4. Після школи здобув кваліфікацію бакалавра з фінансів і кредиту. Працював продавцем-консультантом у магазині побутової техніки «Технолюкс». 30 березня 2022 року уклав контракт з 44 артилерійською бригадою імені Данила Апостола. Від початку повномасштабного вторгнення боронив Київський та Запорізький напрямки. Мав звання солдата. Був направлений в Донецьку область, Бахмутський район, населений пункт Роздолівка, виконував бойову службу — штурм позицій противника. 8 квітня Олександр загинув від прямого мінометного попадання в бліндаж.
На лінійці-реквіємі із нагоди відкриття меморіальних дощок директорка школи Неля Мусат висловила впевненість, що ціна очікуваної Перемоги ніколи не забудеться і не зітреться у пам’яті прийдешніх поколінь. А свідченням цієї горезвісної ціни будуть, зокрема, і пам’ятні дошки на честь наших Героїв. Начальник управління освіти Анатолій Пасічник, звертаючись до батьків і родичів полеглих захисників, висловив співчуття глибині і незагоєності їхньої втрати, але, водночас, дивлячись на молодших школярів, які натхненно співають гімн України, маємо розуміти заради кого і чого ці втрати переживаються.
Загалом уже п’ять пам’ятних знаків у школі знову і знову нагадують нам про війну, про батьківське та людське горе, але й символічно закликають нас до поваги і шани усіх, хто захищає і захистив нас.
Поділитися
