Фінансування тероризму: як уберегти бізнес від кримінальних ризиків?
Останнім часом в Україні проблема тероризму набула надзвичайної актуальності. За півтора року в країні було зареєстровано близько 3900 терористичних злочинів. Тож, як не буває диму без вогню, так майже не буває і терористичних актів без грошей.
Один з останніх випадків фінансування тероризму нещодавно розкрито спільними зусиллями Служби безпеки України та Держфінмоніторингу. Так, зареєстроване в Луганську підприємство, що надавало послуги цивільному населенню, у подальшому перерахувало отримані кошти в особливо великих розмірах на потреби терористів ЛНР.
Кримінальний кодекс України (стаття 2585) тлумачить фінансування тероризму як "дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації)". Інакше кажучи, будь-яку фінансову або матеріальну допомогу чи виплату на користь осіб, пов'язаних із тероризмом, може бути розцінено як фінансування тероризму.
З метою попередження фінансування тероризму Держфінмоніторинг надаврекомендації для представників бізнесу, яких слід дотримуватися для зниження ризиків бути обвинуваченими в подібних діяннях. Так, стаття 6 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"від власника бізнесу, який планує співпрацювати з новим клієнтом, вимагає:
– здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта чи його представника, вивчення клієнта й уточнення інформації про нього в передбачених законом випадках;
– забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;
– здійснювати аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
– підтверджувати під час проведення верифікації відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта (представника клієнта) відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства й перевіряти їх чинність (дійсність) тощо.
Варто пам'ятати! Аналізуючи підозрілі фінансові операції, власник бізнесу повинен мати на увазі, що фінансування тероризму може здійснюватися, зокрема, як терористичними організаціями, які вдають із себе законних юридичних осіб, так і шляхом використання законних юридичних осіб як каналів для фінансування тероризму.
Інакше кажучи, при встановленні ділових відносин з клієнтом, щодо якого можуть виникати підозри у зв'язку з тероризмом, власник бізнесу має проаналізувати його за такими критеріями: а) тип юридичної чи фізичної особи; б) географічна дислокація особи в певній країні; в) види товарів чи послуг тощо.
Аналізуючи підозрілі фінансові операції, власник бізнесу повинен мати на увазі, що фінансування тероризму може здійснюватися, зокрема, як терористичними організаціями, які вдають із себе законних юридичних осіб, так і шляхом використання законних юридичних осіб як каналів для фінансування тероризму.
На предмет чого потрібно перевіряти клієнта в першу чергу?
Найважливішим аспектом ідентифікації клієнта є встановлення того, чи діє він від свого імені та чи є реальним власником рахунка, що може бути зазначений у документації особи. Якщо є підстави підозрювати, що клієнт діє за дорученням іншої фізичної або юридичної особи, то слід вжити відповідних заходів для детальнішої перевірки.
Варто бути особливо пильним до операцій таких осіб:
– резидентів країн, що підтримують терористичну діяльність, або фізичних чи юридичних осіб, які проживають або зареєстровані на території Донецької чи Луганської областей;
– керівників і засновників громадської чи релігійної організації, благодійного фонду, іноземної некомерційної неурядової організації, її філії або представництва, що діють на території України;
– осіб, що здійснюють розрахунки за операціями з використанням інтернет-технологій, електронних платіжних систем, систем грошових переказів або інших альтернативних систем, які унеможливлюють проведення повною мірою ідентифікації відправника/отримувача коштів;
– неприбуткових або благодійних організацій (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій);
– осіб, які не надають додаткових відомостей, передбачених відповідними внутрішніми документами клієнта;
– діяльність яких пов'язана з інтенсивним оборотом готівкових коштів;
– які проводять операції з грошовими коштами або іншим майном виключно через представника, що діє за довіреністю;
– стосовно яких є сумніви щодо достовірності поданих ними документів або раніше наданих ідентифікаційних даних.
Для прикладу можна навести кримінальне провадження, щодо якого триває досудове розслідування проти посадових осіб торгівельної компанії. У справі державне підприємство за тендерною процедурою закуповувало в торгівельної компанії паливо-мастильні матеріали. У подальшому кошти з рахунків торгівельної компанії було перераховано на банківські рахунки підприємств, які залишилися на тимчасово окупованій території Донецької області. Тож, на думку прокурора, службові особи торгівельної компанії, здійснюючи підприємницьку діяльність з купівлі-продажу палива та використовуючи банківські рахунки, систематично фінансували терористичну організацію "ДНР". Досудове розслідування цих обставин триває.
Особливо треба бути насторожі, якщо:
– платіж надходить в українські банки з країни, яка підтримує міжнародну терористичну діяльність;
– платіж надходить з використанням платіжних систем країн, які підтримують міжнародну терористичну діяльність;
– платіж надходить у валюті країни, яка підтримує міжнародну терористичну діяльність;
– платіж здійснюється неприбутковими організаціями радикального чи іншого напрямку;
– платіж здійснюють фізичні особи – громадяни країни, яка підтримує міжнародну терористичну діяльність;
– платіж здійснюють юридичні особи, які зареєстровані на території країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність, а також у яких громадяни країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність, є засновниками (учасниками) або входять до складу органів управління.
При виникненні підозри щодо можливої причетності клієнта до фінансування тероризму потрібно:
– установити суть, характер і мету ділових відносин і провести посилений моніторинг операцій, що проводяться з клієнтом;
– здійснити поглиблену ідентифікацію клієнта й перевірити його особу, включаючи його власників;
– зібрати інформацію з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу й рівень проведених ним операцій;
– інформувати про виявлені обставини Держфінмоніторинг України та визначені законом правоохоронні органи, зокрема Службу безпеки України.
Власникам бізнесу варто переглянути списки осіб, до яких застосовано санкції Радою Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. Особливу увагу слід звернути на резидентів України та при проведенні ними фінансових операцій інформувати про це Держфінмоніторинг.
Варто зауважити, що кримінальну відповідальність за фінансування тероризму встановлено за вчинення умисних дій з метою фінансового або матеріального забезпечення осіб, причетних до терористичної діяльності. У Єдиному державному реєстрі судових рішень уже є кілька вироків судів, якими осіб було засуджено за умисні та цілеспрямовані дії, направлені на перерахування грошових коштів чи передання матеріальних цінностей особам, причетним до тероризму. Але, як кажуть, обережність зайвою не буває. Тож будьмо пильними!
За інформацією СБУ
Поділитися
