Із настанням весняного періоду, здійсненням прибирання та впорядкування мешканцями громади здійснюється спалювання листя, сухої трави та інших рослинних решток. На жаль, більшість людей не усвідомлюють, що від спалювання рослинності та сміття страждають самі, оскільки значно підвищується рівень забруднення атмосферного повітря.

Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.

Рослини – джерело харчування для тварин, що мешкають в екосистемах. Спалюючи суху траву та очерет, зменшується видовий склад рослинності, що слугують поживою для тварин. Навесні починає відростати трава, на чагарниках з’являються перші бруньки. Вогонь повністю знищує перші пробудження рослинного світу, відтак, зменшується кількість квіткових рослин. Як наслідок, на полях з’являється все більше бур’янів, які значно стійкіші до пожеж, порівняно з типовими дикими травами. 

Яка відповідальність за випалювання рослин.

Статтею 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та Правилами благоустрою територій населених пунктів Старокостянтинівської міської територіальної громади категорично заборонено спалювання сухого опалого листя, відходів на прибудинкових територіях, в контейнерах для сміття, на території зелених насаджень.

За порушення Правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме накладання штрафу:

- на громадян від 340 грн. до 1360 грн.;

- на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від    850 грн. до 1700 грн.

Також статтею 77ˡ Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, передбачено накладення штрафу на громадян від 3060 грн. до 6120 грн. і на посадових осіб - від 15300 грн. до  21420 грн. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 6120 грн. до 12420 грн. і на посадових осіб - від 21420 грн. до 30600 грн.

Крім того звертаємо увагу, що згідно зі ст. 113 Кримінального кодексу України на час воєнного стану спалювання сухої трави, листя чи іншої рослинності може бути кваліфіковано правоохоронними органами як диверсія та розглядається як злочин, за який передбачено кримінальну відповідальність: позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.  

ПАМЯТАЙТЕ! При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на сільськогосподарських угіддях завжди існує загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання стерні та соломи на полях починається більшість пожеж у природних екосистемах. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Поділитися